Сторінка
3

Асоціативний експеримент як засіб виявлення мікросистем оцінних назв в українській, російській та англійській мовах

б) ступінь інтенсивності асоціативних репрезентантів (кількість відповідей узагалі й на кожен варіант окремо).

Діапазон асоціативів аналізованих прикметників становить від (найменшої кількості – прикметник) до (найбільшої кількості – прикметник) варіантів.

Прикметники на позначення НО у свідомості носіїв мови мають власний асоціативний потенціал і осмислюються ними як окремі мовні стимули;

2) результати аналізу даних асоціативного експерименту підтверджують думку про те, що конотація прикметників на позначення НО формується внаслідок взаємодії певного комплексу параметрів і залежить від національно-мовної картини світу;

3) з експерименту виявилось, що більшість асоціацій в трьох мовах (з інформантами – носіями) виникло з прикметниками, які характеризують людину. Підкласи характеристики волосся, очей, ваги, зовнішності заповнено рівномірно.

4) Асоціативний експеримент – це засіб виявлення мікросистем оцінних назв в українській, російській і англійській мовах. За результатами нашого асоціативного експерименту значення негативної оцінки несуть такі прикметники:

- -бракований: зломанний, знівечений, негодний, недоброї якості, підроблений, поганий, помилковий;

- російською мовою: испорченный, негодный, неправельный, нерабочий, поломанный, третий сорт;

- -англійською мовою: bad, unusable.

Калорійний. Асоціації:

Українською мовою: важкий, жирний, насичений, недієтичний, не худенький, поживний, розфарбований, ситний.

Російською мовою: вредный, жирный, насыщенный, очень, очень, вкусный, питательный, разноцветный, сладкий, сытный.

Англійською мовою: fat, rich, nutritious, sweet.

5) Англійська, російська та українська мови мають морфологічні розбіжності. В українській мові прикметник змінюється за родами, числами, відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, з яким прикметник узгоджується: поганий кінь, поганого коня. Прикметник в англійській мові не змінюється ні за родами, ні за відмінками, ні за числами: a cruel man, cruel people, with a cruel man. Прикметник у російській мові змінюється за родами (голый, голая, голые), числами (безбожный, безбожные) і відмінками (зеленый, зеленого, зеленому). Рід, число і відмінок прикметника залежить від рода, числа і відмінка іменника, з яким узгоджується прикметник у кожному окремому випадку: „Ты вспоминаешь не страну большую, какую ты изъездил и узнал, ты вспоминаешь Родину такую, какой ее ты в детстве увидал” (К.С.). Прикметник большую залежить від іменника страну, із-за цього виступає у формі жіночого роду однини знахідного відмінка.“Пусть осенит вас Ленинское знамя, сыны мои, в решительном бою!” (Сурк.). Прикметник Ленинское виступає у формі середнього роду однини називного відмінка, тому що залежить від іменника знамя. Із-за цього в науці прийнято говорити о несамостійності рода, числа і відмінка прикметника.

Таким чином, аналіз наукової літератури засвідчує успішне застосування психолінгвістичних підходів при вивчанні семантичної структури слова, у той же час на матеріалі прикметників на позначення НО таких досліджень не проводилось.

Література

1. Вандриес Ж. Лингвистическое введение в историю. – М.: СОЦЭКГИЗ, 1937. – 410 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Бусел В.Т. – К. – Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2002. – 1440 с.

3. Выготский Л.С. Мысль и слово // Собрание сочинений: В 6 т. – М.: Педагогика, 1982. – т.2. – с.295-361.

4. Говердовский В.И. Опыт функционально-типологического описания коннотации: Афтореф. дис. канд. филол. наук:10.02.19 / Москв. гос. ун-т им. М.Ломоносова. – М., 1977. – 20 с.

5. Залевская А.А Слово в лексиконе человека психолингвистические исследования. – Воронеж: Изд-во. Воронеж. ун-та,1990. – 207 с.

6. Клименко А.П. Психолингвистика. – Минск: Мин. ГПИИЯ, 19982. – 99 с.

7. .Леонтьев А.А. Психолигвистический аспект языкового значения // Принципы и методы симантических исследований. – М.: Наука, 1976. – 107 с.

8. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1988. – 750 с.

9. Роммейтвейт Р. Слова значения и сообщения // Психолінгвістика за рубежом: СБ. / отв. ред. А.А.Леонтьев. и Л.В.Сахарный. – М.: Наука, 1972. – с.53-56, 65-66.

10. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л.: Наука, 1974. – 428 с.