Сторінка
1

Нові технології управління у вищих навчальних закладах

Необхідність нового підходу до побудови системи освіти зумовлена входженням України у світовий освітній простір, впровадженням нових методів навчання для підготовки спеціалістів, здатних працювати у нових економічних умовах, підвищенням вимог до професійного рівня випускників вищих навчальних закладів. Для забезпечення ефективного функціонування вищих закладів освіти України в сучасних умовах необхідно реорганізувати систему управління навчальним процесом. У першу чергу, така реорганізація пов’язана з необхідністю реалізації Болонського процесу у системі вищої освіти України та інтенсифікації діяльності вищих навчальних закладів. Існує єдиний ефективний шлях інтенсифікації – інформатизація системи управління вищими закладами освіти на основі створення автоматизованих інформаційних систем та технологій, які забезпечують вирішення завдань збору, обробки, зберігання та ефективного використання інформації у процесі управління. Створення вищим закладом освіти системи управління з використанням комп’ютерної техніки надасть змогу підвищити якість та оперативність вирішення завдань, які виникають у системі управління вищими закладами освіти.

Стратегічний рівень управління вищими закладами освіти визначається комплексом дій, які забезпечують модернізацію ВНЗ через розробку і реалізацію стратегічного плану розвитку, напрацювання раціональної організаційної і функціональної структури, належний представницький рівень на рівні Міністерства освіти і науки України та регіональних органів державного управління. На цьому рівні засобами автоматизації доцільно використовувати традиційні програмні засоби управління проектами, такі як MS Project чи Primavera Project Planner Enterprise.

Тактичний рівень управління навчальним процесом базується на реалізації дій, що забезпечують формування планів проведення навчальних занять, розрахунку й розподілу штатної кількості викладачів ВНЗ, оперативного управління та моніторингу занять. Прийняття управлінських рішень з організації навчального процесу (на тактичному рівні) базується на системі зовнішніх і внутрішніх впливів на вищий навчальний заклад, серед яких виділяється множина нормативних обмежень, у першу чергу, пов’язаних із формуванням числових параметрів навчального навантаження.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького (у подальшому Університет) є класичним університетом – провідним вищим навчальним закладом Центральної України. Відомий він широкому загалу своєю активною громадською позицією під час і після виборів Президента України в 2004 році. Нове керівництво університету взяло курс на створення сучасного вищого навчального закладу, уся діяльність якого базуватиметься на професійному управлінні і максимальній інформатизації усіх процесів: навчання, наукових досліджень, методичної й адміністративно-господарської роботи, управління вищим навчальним закладом. Проявом такої діяльності є впровадження в Університеті автоматизованої інформаційної системи управління навчальним навантаженням (АІСУНН). Використання цієї системи в 2005/2006 навчальному році дозволило зробити цікавий висновок про взаємну відповідність формування навчального навантаження загальнодержавним нормативам та про вплив цих нормативів на роботу вищого навчального закладу.

Проведені дослідження мали на меті визначити залежність між контингентом студентів, часткою аудиторного навантаження та середнім навчальним навантаженням на одного викладача в умовах, які сформовані державними нормативами, а також на формування штатного складу вищого навчального закладу. Крім того, проводилася апробація методів і засобів АІСУНН для пошуку оптимальних варіантів організації навчального процесу в вищому навчальному закладі.

Результати дослідження показали, по-перше, ефективність засобів АІСУНН для формування різних варіантів реалізації навчального процесу, по-друге, дозволили зручно ввести розрахунки штатного складу викладачів Університету та навчального навантаження по кафедрах. Крім того, використання в управлінні навчальним процесом АІСУНН дає змогу оперативно реагувати на зміни в контингенті студентів, на розширення переліку спеціальностей, перераховувати при першій потребі навчальне навантаження по вищому навчальному закладу, факультету, кафедрі, спеціальності, дозволяє викладачу швидко отримати всю потрібну для організації якісного навчального процесу інформацію.

По друге, аналіз отриманих залежностей показав, що практично неможливо забезпечити виконання обмеження 900 годин навчального навантаження на рік для одного викладача при заочній формі навчання. Для того, щоб вищі навчальні заклади мали допустиме середнє навантаження, необхідно, щоб норматив на штатну кількість викладачів на заочній формі навчання становив не 1/4, а 1/2 по відношенню до нормативу на штатну кількість викладачів на денній формі навчання.