Сторінка
3

Проблеми, які виникають під час викладання української мови в школах з угорською мовою навчання

а) не потребує;

б) вимагає державницького підходу, який спостерігається в багатьох європейських країнах (виховання мовної культури засобами масової інформації та ін.); 83%

в) потребує вагомої матеріальної підтримки; 17%

г) маю іншу думку.

Як бачимо, українська мова для дітей респондентів переважно (66%) є нерідною, тому у неформальній комунікації особливої ваги набуває мовне оточення. А потребу вивчення української мови для своєї дитини батьки аргументують так: щоб була освіченою, культурною людиною (50%), щоб відчувала себе українцем (33%). Це промовистий факт, бо переважна більшість опитаних – угорці. Усі респонденти у відповідях на різні питання анкети наголошують на потребі поширення українознавчої освіти та поліпшенні якості навчальної та розвивальної літератури.

Вчителі Берегівської угорської гімназії Є.Т.Панько, К.Є.Маргітич, слухачі курсів підвищення кваліфікації Г.Б.Джанда, М.Я.Маргітич, І.Ж.Борчик, Е.Ф.Бейриш, викладач Закарпатського угорського педагогічного інституту Н.О. Коляджин, вчитель ЗОШ І – ІІІ ст. імені Ференца Келчеї с.Пийтерфолво Виноградівського району Закарпатської області І.А.Орос серед проблем, які виникають під час викладання української мови та літератури в школах з угорською мовою навчання, виокремлюють такі:

1. Відсутність мовного середовища (відсутність дитячої преси, мала кількість українсько-мовних книг, радіо- і телепередач).

2. Необхідність адаптації програм з української мови та літератури до особливостей регіону. При цьому варто звернути увагу на специфіку української та угорської мов.

3. Підручники, якими вчителі користуються відповідно до програми, мало відповідають специфіці вивчення української мови та літератури в угорськомовних школах.

4. Відсутність художньої літератури в шкільних бібліотеках.

5. Слабке забезпечення учителів методичною літературою.

6. Потреба фахової перепідготовки вчителів російської мови та літератури. Після проголошення незалежності України українську мову в школах з угорською мовою навчання стали викладати російські філологи, які переважно не пройшли спеціальну перепідготовку.

7. Відсутність аудіо- й відеопродукції українською мовою (до шкільних програм).

8. Школи не забезпечені українсько-угорськими та угорсько-українськими словниками, що дуже ускладнює вивчення мови.

9. Зовсім відсутні підручники з української літератури для національних шкіл.

Як свідчать результати дослідження, оволодіння державною мовою представниками національних меншин залежить від конкретних соціальних умов, наявності україномовного оточення, мовної практики поза школою, мови спілкування в родині, регіоні мешкання. Серед важливих питань української методичної науки одним із першочергових є розробка лінгвістичного опису української мови як нерідної, створення словників-мінімумів, підручників, визначення науково обґрунтованого змісту навчання, необхідного і достатнього для забезпечення комунікативної компетентності учнів у різних сферах спілкування.

Література:

1. Черничко С. Соціолінгвістичний аспект вивчення українсько-угорських міжмовних контактів і освіта // Мова й освіта на початку XXI століття: Збірник статей Міжнародної науково- практичної конференції. – Ужгород: ПоліПрінт, 2005.–С. 153–165.

2. КошкінаЖ.О. Мова і література національних меншин // http://www.novamova.com.ua/

3. Повхан К. Актуальні проблеми навчання державної мови в школах з національними мовами викладання // Українська мова й література в школі. – 1998. – № 1. – С.87–90.

4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2001.

5. Кононенко П. Мова і майбутнє України // Українознавство. – 2003. – №1 (6).

6. Лісовий В. Введення у самобутні культурні світи – важливий принцип гуманітарної освіти // Урок української. – 2004. – № 7. – С. 38–42.