Сторінка
2

Проблеми, які виникають під час викладання української мови в школах з угорською мовою навчання

Ужгородський національний університет традиційно готує спеціалістів для шкіл з угорською мовою навчання. Кафедра угорської філології була створена у 1963 р. Вона забезпечувала читання таких курсів: історії угорської літератури, сучасної угорської мови, історії угорської мови, теорії літератури, вступу до мовознавства та літературознавства, усної народної творчості, угорської діалектології та стилістики. У 1993 р. на спільному засіданні Товариства угорської культури Закарпаття та Спілки угорських педагогів Закарпаття було прийнято рішення про створення в області вищого навчального закладу, де б закарпатські угорці могли здобувати вищу освіту. 1994 р. до Міністерства освіти України було подано відповідні документи й отримано ліцензію-дозвіл на діяльність вузу. У 2001 р. у Берегові відбувся перший випуск спеціалістів у Закарпатському угорському педагогічному інституті (ЗУПІ). Нині там навчається 957 студентів за спеціальностями: вихователь дошкільного навчального закладу, вчитель початкових класів, учитель географії, історії, англійської мови і літератури. Відкриваються нові факультети і спеціальності. Серед студентів, в основному, угорці, що мешкають на Закарпатті. В Інституті особливо акцентують увагу на вивченні української мови (на цей курс відведено втричі більше годин, ніж, скажімо, на угорську), адже представники угорської національної меншини, на жаль, недосконало володіють державною мовою, а дехто й зовсім нею не користується.

Закарпатський угорський педагогічний інститут імені Ференца Ракоці II разом із Закарпатським угорським педагогічним товариством запланував провести курси вчителів – предметників з 4 до 23 липня 2005 р. в три тури. Вперше цього року запроваджено курси підвищення кваліфікації для вчителів української мови і літератури в угорськомовних школах. За навчальним планом передбачені пленарні заняття, присвячені розгляду стану сучасної освіти в Україні, державних критеріїв оцінювання знань учнів, а також секцій ні (для вчителів –предметників): форми і методи викладання української мови в національних школах, традиції та звичаї українського народу при викладанні української мови і літератури в угорськомовних школах, позакласна та позашкільна робота серед дітей в угорськомовних школах через призму закарпатського фольклору. Ряд секційних занять провели співробітники НДІ українознавства МОН України, зокрема "Українська література XX століття" (доктор філологічних наук, академік П.П.Кононенко), "Освіта України сьогодні" (доктор педагогічних наук, академік Г.Г.Філіпчук), "Українознавча мовна освіта в школах національних меншин" (кандидат філологічних наук А.Ю.Пономаренко). Лекції викликали велике зацікавлення і дискусії, адже для вчителів завжди актуальною є інформація про нові наукові досягнення і методичні розробки, а сільському педагогові часто майже неможливо її отримати, бо в окремих школах не вистачає навіть звичайних шкільних підручників, художньої літератури українською мовою, а про якісь освітянські видання вже й зовсім не йдеться. Слухачам курсів було запропоновано заповнити анкети для батьків і для вчителів. Результати анкетування батьків наведено в табл. 1.

Таблиця 1

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Українська мова для Вашої дитини є рідною:

а) так; 33%

б) ні. 66%

2. Як змінилася мовна поведінка дитини (дітей) за час навчання у школі, садочку:

а) стала (більше, менше, цілком) україномовною; 50%

б) русифікувалася; –

в) залишилася без змін; 50%

г) інший варіант –

3. Яким чином Ви б аргументували потребу вивчення української мови Вашою дитиною:

а) щоб відчувала себе українцем; 33%

б) щоб була освіченою, культурною людиною; 50%

в) щоб дитина мала перспективу зростання кар'єри; 17%

г) маю власний погляд –

4. Як, на Вашу думку, потрібно дітям підвищувати рівень володіння українською мовою у школі садочку:

а) збільшити кількість годин для ґрунтовнішого вивчення українознавчих предметів; 50%

б) поліпшити якість підручників, розвиваючої чи художньої літератури; 50%

в) збільшити кількість україномовних радіо– і телепередач;

г) інший варіант

5. Якою мовою спілкується Ваша дитина з ровесниками у позанавчальний час (для дітей шкільного віку), або в іграх (для дошкільнят):

а) спілкується лише українською;

б) надає перевагу іншій мові;

в) залежно від мовного оточення; 66%

г) інший варіант – рідною угорською мовою. 33%

6. Чи бажаєте Ви досконало оволодіти українською мовою? Якщо так, то яка з названих причин є пріоритетною:

а) виховання у дитини почуття національної ідентичності;

б) необхідність підготовки дитини до навчання у державних закладах освіти; 66%

в) потреба постійного власного вдосконалення чи зростання кар'єри; 33%

г) потреба підтримувати офіційне/неофіційне спілкування з колегами;

д) інший варіант.

7. Як змінилося, на Вашу думку, ставлення до української мови у молоді протягом останніх 3–5 років:

а) залишилося без змін;

б) зміни є, але незначні; 100%

в) докорінно поліпшилось;

г) інша відповідь.

8. Чи відводять належну роль вихованню у підростаючого покоління українознавчих поглядів та українськомовних смаків (грамотності) вчителі / вихователі:

а) безсумнівно; 33%

б) відводять, але недостатньо; 17%

в) українознавча освіта потребує поширення; 50%

г) інша відповідь.

9. Чи потребує, на Вашу думку, українська мова підтримки на державному рівні у закладах освіти: