Сторінка
1

Оборотні кошти і їх організація на підприємстві. Сутність і основи організації обігових коштів

План

1. Нормування обігових коштів по допоміжних матеріалам, паливу, тарі і малоцінним швидкозношуваним предметам.

2. Нормування обігових коштів для утворення запасів готової продукції

1. Нормування обігових коштів по допоміжних матеріалам, паливу, тарі і малоцінним швидкозношуваним предметам.

Норматив обігових коштів по допоміжних матеріалах обчислюється шляхом множення норми на величину одноденної їх витрати по кошторису витрат на виробництво IV кварталу планового року. Норми по видах і групах допоміжних матеріалів і розраховуються в такому ж порядку які по основних матеріалах.

Норматив обігових кошів на паливо встановлюється по всіх видах палива (крім газу) використовуваного як для технологічних так і для господарських потреб підприємства. Величина нормативу обігових коштів по цій статті визначається за методом, що аналогічний методу розрахунку нормативу обігових коштів на сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати.

При визначенні одноденної витрати по статті “Паливо” із кошторису витрат на виробництво необхідно виключити вартість газового палива і додати витрати палива по непромислових господарствах в тих випадках, коли ця витрата не була врахована у кошторисі витрат на основне виробництво.

Норматив обігових коштів по тарі визначається шляхом множення норми вираженої в гривнях на обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства в IV кварталі планового року.

Норматив обчислюється по видах тари: покупна, власного виробництва, разова тара, що надходить із матеріалами і не підлягає поверненню постачальникам поворотна, тарні матеріали, що враховуються по статті “Тара”.

Норматив обчислюється по видах тари: покупна; власного виробництва; разова тара, що надходить із матеріалами, і не підлягає поверненню постачальникам; поворотна; тарні матеріали, що враховуються по статті "Тара".

Норма обігових коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн. товарної продукції шляхом розподіли потреби в обігових коштах на тару в планованому році на товарну продукцію в цінах реалізації.

Наприклад, потреба в обігових коштах на тару обчислена в сумі' 50 тис. грн., а товарна продукція в цінах підприємства за планом 1У кв., на який розраховувалася потреба в обігових коштах, склала 14000 тис. грн. Звідси, норма обігових коштів на тару буде дорівнює 2 грн. 80 коп. на 1000 грн. товарної продукції (50 тис. грн.: 14000).

Норматив на запасні частини для ремонтів машин. устаткування і транспортних коштів визначається з урахуванням їх вартості по початковій оцінці і норми обігових коштів.

На тих підприємствах, де вкладення обігових коштів у запасні частини незначні, а прямий підрахунок перехідних залишків їх скрутний, норматив обігових коштів на запасні частини може бути розрахований укрупненим методом, виходячи з даних про залишки запасних частин для ремонтів і вартості діючого виробничого, силового устаткування і транспортних коштів. Для цього необхідно визначити середньорічні рештки запасних частин за відрахуванням зайвих, непотрібних і тих, що відносяться до бездіяльного устаткування за звітний рік. розрахувати середню вартість діючого виробничого, силового устаткування і транспортних коштів, виходячи з даних про вартість їх на початок і кінець звітного року, а потім визначити розмір запасних частин на 1000 гривень діючого устаткування шляхом розподіли середньорічних фактичних залишків запасних частин на середню вартість виробничого. силового устаткування і транспортних коштів.

Розрахована норма обігових коштів приймається за основу розрахунку нормативу обігових коштів на запасні частини на плановий рік. Норматив обігових коштів на запасні частини в планованому році визначається шляхом множення середньорічної вартості виробничого, силового устаткування і транспортних коштів, передбачених за планом на норму обігових коштів на запасні частини.

Норматив по малоцінним і швидкозношуваним предметах, залежить від складу цієї статті. МШП служать, як правило, менше одного року і відмітна їхня особливість полягає в тому. що вони беруть участь у процесі виробництва, не є предметами праці і переносять свою вартість на вартість готової продукції не цілком, а частинами.

Норматив обігових коштів по МШП визначається окремо по кожній групі в залежності від характеру їх використання у виробництві: малоцінний і господарчий інвентар, що швидко зношується: спеціальний одяг і спеціальне взуття; спеціальний інструмент і спеціальні пристосування.

Потреба в обігових коштах за даними групам обчислюється для створення запасів на складі й в експлуатації. У зв'язку з тим, що вартість МШП, що знаходяться в експлуатації, відбивається в обліку за мінусом зносу, то при визначенні нормативу приймається в розрахунок їхня вартість, що залишилася після списання частини їх вартості на собівартість продукції при передачі зі складу в експлуатацію. При визначенні нормативу обігових коштів на МШП, приймаються по їх повній вартості.

Нормування обігових коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів

Незавершене виробництво один із найважливіших елементів обігових коштів, питома вага якого в промисловості, перевищує 20% загальної їх вартості. Незавершеним виробництвом вважається незакінчене виготовлення продукції на всіх стадіях виробничого процесу з моменту першої операції і до здачі готової продукції на склад. Його обсяг залежить від типу виробництва, тривалості виробничого циклу, спільного обсягу витрат, характеру розподілу витрат протягом виробничого циклу (чим більше витрат на початку виробничого циклу, тим більше обсяг незавершеного виробництва).

Норматив обігових коштів по незавершеному виробництву визначається по такій формулі:

Н = З * Д * К, де

З - одноденні витрати за планом IV кварталу (тис. грн);

Д - тривалість виробничого циклу (дні);

К- коефіцієнт наростання витрат.

Норма обігових коштів по незавершеному виробництву визначається множенням тривалості виробничого циклу на коефіцієнт наростання витрат.

Одноденні витрати визначаються шляхом ділення витрат на випуск валової продукції (по виробничій собівартості) 1V кварталу планованого року на 90.

Тривалість виробничого циклу визначається на основі даних технологічних карт і інших планових нормативів виробництва. Вона складається з часу, затраченого на обробку деталі (технологічний запас), транспортування деталей від одного робочого місця до другого і передачу готової продукції на склад (транспортний запас), перебування оброблюваних виробів між окремими операціями (оборотний запас), перебування оброблюваних деталей у страховому запасі. Якщо кількість виробів, оброблюваних у незавершеному виробництві, дуже значна і тривалість виробничого циклу в днях по різних виробах має суттєве розходження, варто об'єднувати продукцію в групи, а потім на їхній основі визначається середньозважений показник. Його величина розраховується виходячи з частки окремих видів або. груп виробів у загальному обсязі випускаємо"! продукції по плановій собівартості (табл. З).