Сторінка
2

Оборотні кошти і їх організація на підприємстві. Сутність і основи організації обігових коштів

Розрахунок середньої тривалості виробничого циклу

Середньозважена тривалість виробничого циклу дорівнює 20 днів (64110 : 3150).

Цей розрахунок можна зробити по виробам, що складають 70-80% собівартості усього випуску продукції, розповсюдивши потім отриманий середньозважений час на всі вироби, що випускаються.

Коефіцієнт наростання витрат характеризує ступінь готовності виробів у незавершеному виробництві, тобто відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї собівартості готової продукції. Послідовність і темпи наростання витрат у різних виробництвах різноманітні. Вони залежать від характеру продукції, що виробляється, технології й організації виробництва. Чим більше витрат припадає на перші дні циклу, тим вище коефіцієнт наростання витрат і більше норматив обігових коштів.

Розрахунок коефіцієнта наростання витрат залежить від розподілу витрат протягом виробничого циклу. При рівномірному розподілі витрат протягом виробничого циклу коефіцієнт наростання витрат (К.) визначається по такій формулі:

, де

А - витрати, вироблені одноразово на початку виробничого циклу;

Б - наступні витрати, що включаються в собівартість продукції.

До одноразових витрат відносяться витрати сировини, матеріалів, що надходять у виробництво на самому початку виробничого циклу.

До наступних витрат відносяться всі інші витрати - заробітна плата, амортизація, електроенергія й інші.

Наприклад, виробнича собівартість виробу дорівнює 250 грн. Витрати в перший день складають 150 гривень, а в інші дні витрати розподіляються рівномірно. Звідси коефіцієнт наростання витрат буде дорівнювати:

Якщо витрати на виготовлення продукції по днях виробничого циклу розподіляються нерівномірно, коефіцієнт наростання витрат (К), визначається як середньозважений показник.

Витрати майбутніх періодів включають виробничі витрати, що проводяться в даному плановому періоді і будуть віднесені на собівартість продукції, що випускається в наступні періоди. До них відносяться витрати, пов'язані з підготовкою нових виробництв і нових видів продукції, якщо вони не фінансуються з фонду розвитку виробництва, науки і техніки; витрати, пов'язані з проведенням гірських виробіток, гірсько-підготовчих, та інших робіт.

Норматив обігових коштів на витрати майбутніх періодів визначається по формулі:

Н = Со + РП – РВ - де

Н - норматив обігових коштів на витрати майбутніх періодів;

Со - сума коштів, вкладених у ці витрати на початок планованого періоду, за відрахуванням кредиту банку;

Рп - витрати, вироблені в планованому році, передбачені по відповідних кошторисах;

Рв - витрати, що включаються в собівартість продукції планованого року, передбачені по кошторисі виробництва.

Розрахунок нормативу обігових коштів на витрати майбутніх періодів проводиться щорічно.

2.Нормування обігових коштів для утворення запасів готової продукції

До готової продукції відносяться вироби, з закінченим циклом виробництва, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або прийняті замовником відповідно до затвердженого для визначених видів продукції порядком її приймання. Розмір готової продукції на складі повинний бути оптимальним в залежності від тривалості виробничого циклу, умов реалізації продукції і порядку її оплати.

Норматив обігових коштів по готовій продукції (Н) визначається по такій формулі:

Н = 3 * Р, де

З - одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року по виробничій собівартості (грн.):

Р - норма запасу обігових коштів по готовій продукції (дні).

Норма запасу обігових коштів по готовій продукції обчислюється в днях і включає такі елементи: час на комплектування виробів у партії, упаковування продукції, час на оформлення і здачу платіжних документів у банк.

При великій номенклатурі випускаємої продукції норма обігових коштів по готовій продукції на складі може бути визначена як середньозважена з норм по групах продукції, що включає не менше 70-80% планованого випуску готової продукції. Розрахована по цим даним середня норма обігових коштів поширюється на всю готову продукцію па складі.

Середня норма по всім групах готової продукції на складі склала 5,1 дня (510:100) (табл. 4).

Сукупний норматив обігових коштів підприємства на плановий рік визначається шляхом підсумовування усіх раніше встановлених нормативів по кожній статті нормованих обігових коштів у грошовому вираженні. Виходячи зі загальної потреби підприємства в обігових коштах розраховується приріст (зменшення) нормативу обігових коштів у планованому році в порівнянні зі звітним роком у вигляді різниці між нормативами на кінець і на початок планованого року. Ці дані використовуються при складанні фінансового плану. У фінансовому плані для приросту нормативу обігових коштів повинні бути забезпечені відповідні джерела коштів.

Розрахунок середньозваженої норми обігових коштів по готовій продукції на складі.