Сторінка
1

Фінансове забезпечення відтворення основних фондів підприємства

План

1. Склад та структура ОФ

2. Показники стану та ефективності використання ОФ.

3. Амортизація І знос ОФ.

4. Капітальні вкладення на підприємстві та джерела їх фінансування.

5. Фінансування джерела відтворення ОФ.

1. Склад та структура ОФ

Основні фонди (ОФ) – це засоби виробництва, які тривалий період часу беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукцію, не змінюючи натурально-речову форму.

Основні фонди – це матеріальні цінності, експлуатаційний період яких перевищує один календарний рік, а їхня вартість перевищує 15 неоподаткованих мінімумів прибутків громадян.

Відтворення ОФ – процес безперервного відновлення виробничих фондів. В залежності від результатів процесу відтворення розрізняють просте і розширене відтворення ОФ.

Просте – оновлення ОФ здійснюється в такому ж обсязі, т.б. відбувається заміна окремих зношених частин ОФ, або заміна обладнання в цілому, поновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене – в кожному наступному циклі здійснюється кількісне та якісне збільшення діючих та створення нових ОФ при умові більш високого рівня розвитку продуктивних сил.

Просте відтворення ОФ здійснюється в двох формах:

s заміна застарілого обладнання;

s капітальний ремонт діючих ОФ.

Джерелом фінансування заміни старого обладнання є нарахована сума амортизації.

Формою розширеного відтворення ОФ є технічне переозброєння реконструкція або розширення діючих потужностей, придбання нового обладнання або будівництво нових виробничих об’єктів.

Однією з форм розширеного відтворення ОФ є модернізація обладнання – його оновлення з ціллю повного або часткового усунення морального зносу і підвищення техніко - економічних показників до рівня аналогічного обладнання більш досконалих конструкцій.

Модернізація обладнання економічно ефективна, якщо в результаті її проведення зростає річний обсяг виробництва, збільшується продуктивність праці і зменшується собівартість продукції. Крім того, необхідно, щоб при цьому підвищився рівень рентабельності. Цей показник буде підвищуватись лише у випадку, якщо відносний приріст прибутку буде більш, ніж збільшення вартості виробничих фондів в результаті витрат на модернізацію.

У процесі господарської діяльності ОФ знаходяться у постійному русі, т.б. здійснюється кругообіг.

Кругообіг ОФ

1. стадія : на цій стадії ОФ в процесі експлуатації зношуються і нараховується сума зносу, яка є основною для списання амортизації на затрати виробництва після завершення кожного циклу процесу виробництва, а також в результаті непрацездатності ОФ. На цій стадії втрачається споживна вартість засобів праці і їх вартість передається на вартість готової продукції.

2. стадія: відбувається перетворення вартості ОФ, що знаходяться у продуктивній формі, у форму грошових коштів. Формується амортизаційний фонд.

3. стадія: відбувається відновлення споживчої вартості ОФ шляхом заміни зношених ОФ новими за рахунок амортизаційного фонду.

ОФ підприємства оцінюються: в залежності від моменту проведення оцінки – за первісною (початковою) чи відновною вартістю; з огляду на стан ОФ – за повною або залишковою вартістю.

Первісна вартість ОФ – це фактична їх вартість на момент введення в дію чи придбання.

Відновна вартість ОФ – це вартість їх відтворення в сучасних умовах виробництва. Вона враховує ті ж витрати, що й первісна, але за сучасними цінами. За зміною умов виробництва і цін на однакові елементи засобів праці між первісною (початковою) і відновною вартістю ОФ виникає розбіжність, яка призводить до ускладнення обліку і поточного регулювання процесу відтворення ОФ, правильного розрахунку певних економічних показників діяльності підприємства. Тому для забезпечення однаковості у вартісній оцінці ОФ періодично проводиться їх переоцінка за відновною вартістю.

Повна (первісна і відновна) вартість ОФ – це їх вартість у новому, не спрацьованому стані. Саме за цією вартістю ОФ рахуються на балансі підприємства впродовж усього періоду їх функціонування.

Залишкова вартість ОФ характеризує реальну існуючі їх вартість, ще не перенесену на вартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Вона є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання ОФ. Залишкова вартість ОФ на час спричиненого зношування їх вибуття має назву ліквідаційної вартості. В практиці господарювання її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визначення наслідків ліквідації спрацьованих ОФ.

2. Показники стану та ефективності використання ОФ.

Вартісні показники використання основних виробничих фондів:

1. Фондовіддача – відбиває відношення вартості продукції до вартості фондів (можна використовувати показник валової, товарної або реалізованої продукції).

2. Фондоємність – відношення вартості фондів до вартості виробленої продукції (валової, товарної, реалізованої).

3. Фондоозброєність – відношення вартості основних фондів до середньосписковї чисельності промислово – виробничого персоналу.

4. Рентабельність – відношення балансового прибутку до вартості ОФ, помноженій на 100%.

Вплив використання ОФ на фінансово-господарську діяльність підприємства відбувається через:

- собівартість продукції;

- показники фондовіддачі.

3. Амортизація і знос ОФ.

У процесі експлуатації ОВФ зношуються. В результаті цього відбувається втрата споживчих властивостей і частини вартості ОВФ.

Фізичний знос ОФ залежить від:

- якості ОФ;

- особливостей технологічного процесу;

- якості догляду за ОФ та їх обслуговування;