Сторінка
8

Зміст, характерні риси і середовище міжнародного менеджменту. Суть міжнародного бізнесу

· у міжнародній корпорації процес інтерналізації охоплює міжнаціональний обмін товарів і послуг, насамперед проміжних продуктів шляхом створення спеціальних інструментів міжнародного менеджменту, зокрема трансферного ціноутворення, прямих іноземних інвестицій.

На завершення вивчення питання варто звернути увагу на 10 ключових факторів успіху міжнародних компаній:

1. Позиціювання себе як міжнародних підприємств, що керуються управлінськими командами, які почуваються комфортно у всьому світі.

2. Розвиток інтегрованих та інноваційних стратегій, що ускладнюють і здорожують конкуренцію з боку інших фірм.

3. Агресивна та ефективна реалізація своїх стратегій і їх підтримка великими інвестиціями.

4. Усвідомлення того, що появу технологічних інновацій неможливо довго пов'язувати лише зі США, а необхідно розвивати системи продукування технологічних інновацій в інших країнах.

5. Оперування у світі переважно як на єдиному великому ринку, а не як у сукупності індивідуальних малих ринків.

6. Наявність таких організаційних структур, які дозволяють розв'язувати унікальні проблеми і розробляти неординарні викладки, керувати їх вирішенням і в такий спосіб забезпечувати найвищу продуктивність.

7. Розвиток систем, які забезпечують неформальні політичні зміни у світі і причетність цих змін до фірм.

8. Наявність управлінської команди — міжнародної за своїм складом і завдяки цьому здатної краще реагувати на зміну попиту на провідних ринках.

9. Дозвіл зовнішнім директорам відігравати активну роль в оперативному управлінні підприємствами.

10. Дотримання завдяки належному керівництву таких важливих тенденцій і вимог, як відкритість до споживача, економічність організаційних структур, підтримка автономності і підприємливості удіяльності персоналу.

4. Суть міжнародного менеджменту. Предмет і завдання курсу.

Суть міжнародного менеджменту. Структура транснаціональних корпорацій і основні складові міжнародного менеджменту. Функції міжнародного менеджменту. Сучасні теоретичні концепції міжнародного менеджменту. Національні моделі управління бізнесом та міжнародний менеджмент. Порівняльний менеджмент. Характерні риси міжнародного менеджменту. Шляхи формування і розвитку міжнародного менеджменту. Предмет і завдання курсу. Структура управлінських відносин міжнародних корпорацій. Особливості реалізації загальноуправлінських принципів (функцій) у практиці керівництва міжнародними корпораціями. Взаємозв'язок предметів курсів «Міжнародний менеджмент» і «Загальний менеджмент», «Міжнародна економіка» та ін.

Ключове значення у самостійному вивченні теми має усвідомлення суті міжнародного менеджменту, який є різновидом загального менеджменту. Існує багато тлумачень менеджменту як управлінської діяльності. За визначенням авторів найпоширенішого у світі підручника Г. Кунца і Г. Уейріча «Основи менеджменту», перекладеного 13 іноземними мовами, менеджмент являє собою процес проектування та утримання середовища, в якому індивідуальності, що працюють разом у групах, продуктивно досягають обраних цілей. Це визначення має бути доповнено такими положеннями [Koontz, Weihrish, 1990, p. 4]:

1. Менеджери виконують управлінські функції планування, організації, укомплектування штатів, керівництва, контролю.

2. Менеджмент існує в будь-яких організаціях.

3. Менеджмент застосовується на всіх організаційних рівнях.

4. Мета всіх менеджерів схожа: створювати додаткову вартість.

5. Менеджери стурбовані продуктивністю: досягнення цілей має бути економічно раціональним.

Усі зазначені аспекти менеджменту притаманні управлінській діяльності міжнародних корпорацій з урахуванням їх особливостей як об'єктів управління.

Міжнародний менеджмент (MM) — це процес застосування управлінських концепцій та інструментів у багатокультурному середовищі та отриманні завдяки цьому додаткових переваг і заощадження часу.

MM — особливий вид менеджменту, головними цілями якого є: формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демрграфічних, культурних та інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії.

Природа міжнародного менеджменту має дві основні складові:

• функції і концепції загального менеджменту — базова складова;

• національні моделі менеджменту материнських країн, в яких були засновані ті чи інші міжнародні корпорації — культурологічна складова.

Якщо базова складова піддається науковому аналізу і систематизації, то культурологічна складова є різноманітнішою і тяжіє до емпіричного спостереження і поведінкового узагальнення. Відомо, що базова складова почала формуватись понад століття тому. Щодо національних моделей менеджменту, то вони почали серйозно досліджуватись лише в останній третині минулого століття зусиллями таких дослідників, як Н. Адлер (США), П. Друкер (США), М. Крозьє (Франція), А. Тромпенарс, Р. Кантер (США), Ф. Лютенс (США) Р. Тунг (Канада), Г. Гофстед (Нідерланди), Ш. Шварц (Німеччина) та ін. Ці дослідники сформували нову галузь наукових досліджень — порівняльний менеджмент.

Порівняльний менеджмент — це галузь знань, яка виявляє і вивчає особливості національних моделей менеджменту, пов'язаних із соціально-культурними і поведінковими стереотипами націй, а отже, і систем управління міжнародних корпорацій, що мають країни походження цих націй.

Таким чином, методологічною основою міжнародного менеджменту є, по-перше, загальний менеджмент, а по-друге, порівняльний менеджмент.

Порівняльна характеристика функцій менеджменту для національних і міжнародних компаній наведена в табл. 1.4.

Таблиця 1.4

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІЙ МЕНЕДЖМЕНТУ

ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНИХ І МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ