Сторінка
2

Концептуальні засади трансформації територіальної організації влади, місцевого самоврядування

Майбутні концепції мають віддзеркалювати поетапний характер реформування. Це стосується як самого процесу реформ так і перетворень в системі владних інституцій – місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Концептуальні засади мають також базуватись на європейських стандартах трансформації, на принципах побудови ефективної системи врядування (так званого „доброго” врядування).

Всі попередні проекти реформування публічної адміністрації в Україні зводилися фактично до ревізії окремих положень чинної Конституції, за відсутності розробленої та затвердженої, а головне зрозумілої для урядовців та громадян концепції змін.

Як наслідок, розроблені народними депутатами України зміни до Конституції Україні(зокрема законопроект 3207-1) не були прийняті, процес формування ефективної та відповідальної влади в регіонах та громадах так не розпочався.

Побіжне ознайомлення з проблемами, з якими зіткнулася наша країна в основних сферах життєзабезпечення населення – охороні здоров’я, освіті, забезпеченні правопорядку, судовій, охорони довкілля, житлово-комунальній, пенсійного забезпечення, податковій та бюджетній тощо – також свідчать, що їхнє подолання неможливе без здійснення повноцінної реформи місцевого самоврядування. Це обумовлюється тим, що низовим, первинним рівнем, на якому забезпечується надання відповідних послуг населенню України, є рівень територіальних громад. Тож реформування окремих галузей без одночасного забезпечення відповідних трансформацій місцевого самоврядування не дозволить досягти мети, задля якої здійснюються загальні структурні перетворення.

Держава має перетворитися на людиноцентристську систему, структура влади якої має бути вибудована для забезпечення потреб не абстрактного суспільства, а кожного громадянина країни. Зробити це, не реформувавши територіальну організацію влади і не створивши умови для всебічного розвитку місцевого самоврядування, неможливо. Тож, саме на це мають бути орієнтовані трансформаційні процеси в системі публічної влади.

Серед основних причин неефективності діяльності інститутів публічної влади на місцях (місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування) можна виділити такі:

1) інституційний конфлікт між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, закріплений нормами Конституції та законами України як у відносинах між ними, так і в нераціональному та нечіткому розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування і органами виконавчої влади (і між рівнями місцевого самоврядування);

2) відсутність у районних та обласних рад можливостей самостійно реалізовувати місцеву політику через утворювані ними виконавчі органи;

3) політизація місцевих рад та порушення принципу представлення спільних інтересів територіальних громад при формуванні обласних і районних рад;

4) недостатність механізмів дієвої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування, відсутність дієвих механізмів підконтрольності органів місцевого самоврядування громадянам;

5) негативний вплив недосконалості адміністративно-територіального устрою на систему місцевого самоврядування та надання державних і громадських послуг;

6) недосконалість міжбюджетних відносин та брак стабільних джерел формування доходів місцевих бюджетів, ріст яких перебував би під переважним впливом органів місцевого самоврядування;

7) недостатня кадрова та організаційна спроможність органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення;

8) неімплементованість ні в Конституції України ні в законодавстві, що стосується місцевого самоврядування, основних принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, зокрема: правова, матеріально-фінансова, організаційна самостійність органів місцевого самоврядування; повсюдність і розповсюдження юрисдикції органів місцевого самоврядування базового рівня на всю територію адміністративно-територіальної одиниці; повнота і виключність повноважень, якими наділяються органи місцевого самоврядування у вирішенні питань державного управління; відповідність обсягу фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування функціям, які покладаються на них в порядку делегування.

До процесу трансформації, модифікації територіальної організації влади слід підійти комплексно, з урахуванням необхідності, по-перше, конституційного зміцнення місцевого самоврядування на первинному рівні, по-друге, чіткого визначення статусу районних і обласних рад та загальних засад їхнього утворення, організації і діяльності. Спроба відразу створити ефективне самоврядування на рівні громад, районів та областей неминуче призведе до стагнації місцевого самоврядування саме на базовому рівні - рівні громад, а це не допустимо.

Підвищення якості публічних послуг для конкретного громадянина повинно бути результатом реформи всієї системи публічної влади. Основні засади цієї реформи - формування ефективної системи публічної влади на регіональному та місцевому рівнях, спроможної забезпечити сталий розвиток територій, надання адміністративних та громадських послуг населенню на рівні, який відповідав би європейським стандартам. Єдина можливість до підвищення спроможності територіальних громад (базового рівня місцевого самоврядування) наразі вбачається через удосконалення адміністративно-територіального устрою та реформування системи місцевого самоврядування.

Адміністративно-правові аспекти реформування місцевого самоврядування пов'язані із здійсненням адміністративної реформи (реформи публічної адміністрації) та реформи адміністративно-територіального устрою.

В основу адміністративної реформи на місцевому і регіональному рівнях врядування мають бути покладені принципи ефективного. інноваційного, демократичного управління, схвалені Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи.

Адміністративна реформа щодо місцевого самоврядування полягає в чіткому визначенні правового статусу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, розмежуванні повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також юрисдикції різного адміністративно-територіального рівня.