Сторінка
3
Поки що дискутивним є питання періодичності і доцільності проведення рейтингів для різних категорій громад. Для більш динамічних громад великих міст рейтингування мабуть доцільно проводити щорічно, а для малих громад – напередодні закінчення каденції діяльності органів місцевого самоврядування. Для зовсім малих сільських громад, можливо, рейтингування взагалі не доцільне. У створенні системи рейтингування громад слід розуміти також, що при формальній компетенційній рівності громад вони реально мають суттєво не рівні можливості для реалізації повноважень і впливу на стан справ.
Про можливі критерії конкурентоспроможності територіальних громад та підходи до їх формування
При формуванні таких критеріїв слід виходити з тривіального вихідного посилання, що конкурентоспроможність країни є наслідком конкурентноздатності суб’єктів, що діють на її території: громад, фірм, громадян. Тому, критерії конкурентоспроможності громад мають бути подібні, близькі за змістом до відповідних критеріїв конкурентоспроможності країн. Звичайно, вони мають трансформуватись з врахуванням кількісних показників і функціональних характеристик громад. Наприклад, як вже відмічалось вище, для найменших громад багато з критеріїв просто не мають сенсу, оскільки на певні критерії громада не має спроможності впливати.
Юрій Полунєєв у статті „Технологія економічного прориву – прагматичний шлях наближення України до ЄС”, яка вміщена у згадуваному вже першому номері журналу „Монітор конкурентоспроможності” доводить, що виклики які повстали перед Україною та ЄС є тотожні. Оскільки Україна тяжіє до зближення з ЄС, то для визначення набору критеріїв конкурентоспроможності територіальних громад, на нашу думку, слід модифікувати критерії, що запропоновані згадуваною вище Лісабонською стратегією ЄС для країн, які на думку М.Драгоманова є найбільшими громадами, оскільки ці критерії у сукупності визначають ефективність націй-держав. Тим більше, що Лісабонська стратегія проголосила таку „національну” ідею ЕС: „забезпечення високого рівня соціальної відповідальної конкурентоспроможності, а отже сталого економічного зростання”. Навряд чи в Україні хтось вважатиме подібну мету неприйнятною для України.
Таким чином, метод створення набору критеріїв рейтингування конкурентоспроможності територіальних громад узагальнено полягає в адаптації набору критеріїв Лісабонської стратегії[5] у площину рейтингування громад.
Відповідно до запропонованого підходу одне із завдань громади можна сформулювати наступним чином: „Громада має бути найкращим місцем для інвестицій та зайнятості, для бізнесу і підприємництва”. До переліку критеріїв конкурентоспроможності, що відповідають цьому завданню є наступні:
- Розвиненість базової інфраструктури;
- Ефективність бізнесу та корпоративного управління у громаді;
- Розвиненість місцевого ринку капіталів;
- Ефективність банківського сектору;
- Управління фінансами громади;
- Якість регуляторного середовища, створеного у громаді;
- Стимулювання прямих зовнішніх, а зокрема – іноземних, інвестицій у громаду;
- Відкритість економіки громади;
- Ефективність влади та інститутів управління у громаді.
Щодо завдання „Економічне зростання громади має бути сталим, тобто характеризуватися: - увагою до довкілля; - забезпеченням енергетичної безпеки та енергоефективності; - реалізацією принципів соціальної відповідальності бізнесу”. Цьому завданню відповідають критерії щодо наступного:
- Якість охорони здоров’я;
- Якість життя населення;
- Якість товарів і послуг;
- Ефективність екологічної політики;
- Рівень корпоративної соціальної відповідальність бізнесу;
- Енергоефективність та енергозбереження.
Завданню „Суспільство у громаді має стати згуртованим і соціально інклюзивним. Основними напрямками досягнення соціальної згуртованості є: - посилення привабливості віддалених та депресивних складових територіальної громади (забезпечення доступу до них, адекватності послуг, збереження екології); - активізація інновацій, підприємництва, розбудова економіки знань та інформаційно-комп’ютерних технологій; - створення кращих робочих місць”. Реалізація цього завдання пов’язане з наступними критеріями:
- ступінь соціальної інклюзивності;
- рівень соціального капіталу;
- досконалість розвиненості правових та інституціональних умов розвитку;
- наявність місії (ідеї) громади.
Показники для формування названих критеріїв підбираються з набору наявних статистичних даних, наприклад, тих, що включаються у статистичні збірники Асоціації міст України і громад. Попередня оцінка показує, що для формування рейтингу має бути залучено більше 200 простих показників. У випадку відсутності у офіційній статистиці необхідних даних є можливість отримувати необхідні дані шляхом анкетування і опитування та вироблення людиноорієнтованих показників на основі факторно-критеріальних моделей за методикою, описаною в згадуваній вище книзі „Індикатори і моніторинг в муніципальному управлінні”, присвяченій саме формуванню показників ефективності діяльності місцевої влади.
Висновки і рекомендації
Підсумовуючи, відмітимо, що концепція конкурентоспроможності територіальних громад, дозволяє визначати дороговкази діяльності менеджменту і активу громад на середньо– і довгострокову перспективу, бачити за „деревами” оперативної поточної діяльності „ліс” загальних напрямків розвитку громади у контексті регіону, держави, світу і діяти адекватно враховуючи тренди розвитку цих охоплюючих систем і структур .
Вище запропоновано бачення концепції конкурентоспрможності у контексті розвитку територіальних громад та спосіб формування критеріїв конкурентоспроможності громад шляхом трансформації критеріїв конкурентоспроможності країн. Зрозуміло, що вищенаведені підходи до концепції конкурентоспроможності громад, передбачають подальшу наукову розробку і практичну апробацію. В першу чергу, це стосується вироблення набору простих показників, їх агрегування, способів і джерел отримання даних щодо показників.
Головним у ефективному засвоєнні концепції конкурентоспроможності громад є усвідомлення формальними і неформальними лідерами територіальних громад та активом асоціацій самоврядування прагматичного змісту цієї концепції для подальшого успішного розвитку як окремих територіальних громад, так і країни в цілому.
Інші реферати на тему «Самоврядування»:
Міжрегіональна мережа суб'єктів муніципального консалтингу
Реформа системи управління в органах місцевого самоврядування
Середньострокові перспективи реформування місцевого самоврядування та деякі пропозиції муніципальної громадськості
Місце і роль фонду розвитку міст України в становленні українського муніципального кредитного ринку
Сутність інформаційного простору як парадигми суспільного розвитку