Сторінка
3
Провідні держави світу зайняли надзвичайно активну позицію щодо формування інформаційного суспільства. Вони визначили та сформулювали політику і стратегію його побудови і розвитку. До цього приєднуються країни, що розвиваються. Сьогодні створені міжнародні організації, що покликані сприяти побудові інформаційного суспільства — Information Society Forum[21], European survey of the Information Society (ESIS)[20]. У червні 2000 року була прийнята Окінавська Хартія Глобального Інформаційного суспільства[13], у 2003 році - декларація Всесвітнього Самміту на вищому рівні з питань інформаційного суспільства[2]. У зазначених документах фіксується зв'язок між розвитком демократії і побудовою інформаційного суспільства. Зокрема у пункті 4. декларації зазначено, що необхідним фундаментом інформаційного суспільства є право людини на свободу переконань та їх вільне вираження, що передбачає право безперешкодно шукати, отримувати і розповсюджувати інформацію та ідеї незалежно від державних кордонів. Роль та значення сучасного інформаційного простору як інструменту комунікації ті діалогу полягає в концептуалізації здатності суспільства до самоорганізації, яка здійснюється шляхом розповсюдження ліберальних цінностей, формування творчого потенціалу соціальних агентів відповідно до цілей суспільного розвитку. Україна робить в цьому напрямку поки що перші кроки.
Список використаної літератури
1. Баранов О.А. Развитие Интернета в Украине // Інформаційне суспільство в Україні – стан, проблеми, перспективи. Матеріали міжнародного конгресу 25-27 вересня 2000 р. – К.: Національний технічний університет “КПІ”, 2000. – с. 45 – 50.
2. Всесвітній Самміт з питань Інформаційного Суспільства (10-12 грудня 2003 р., м. Женева, Швейцарія) // http://www.e-ukraine.com.ua/viewnews/press/31
3. Гіденс Є. Соціологія / пер. з англ В. Шовкуна, А. Олійника. Наук. ред. О. Іваненко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.
4. 1 - Жоль К.К., Сиволапов Ю.В. Информация, общественные науки, управление: Философско-экономический анализ / Отв. ред. В.В. Танчер. – К.: Наук. думка, 1991. – 284 с.
5. 2- Иванов Д.В. Виртуализация общества. СПб.: Изд-во «Петербургское Востоковедение», 2000. – 96 с.
6. 3- Ильин В. Теория социального неравенства (структурно-конструктивисткая парадигма) // http://www.socnet.narod.ru/library/authors/Ilyin/neravenstvo/1.htm
7. 4- Информатизация и технологизация социального пространства. Материалы к I-му Международному симпозиуму по социальним технологиям, 24-25 ноября 1994 г. Москва -Нижний Новгород, 1994.-143 с.
8. 5- Калитич Г.И., Каныгин Ю.М. Информатика менеджмента за рубежом: Экономика: Обзор. информ. Сер. Рын. экономика. – К.: УкрИНТЭИ, 1992. – 40 с.
Інші реферати на тему «Самоврядування»:
Специфіка підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування
Містобудівні аспекти реформування низової ланки адміністративно-територіального устрою країни
Глобалізація як фактор культурно-економічної регіоналізації
Інноваційний менеджмент в муніципальному управлінні
Конституційна демократична держава як чинник розвитку громадської активності населення