Сторінка
3

Партії і місцеве самоврядування

Зокрема, Партія регіонів у розділі „Єдність та багатоманітність!” своєї виборчої програми проголошує: „Місцеве самоврядування повинне стати реальним фундаментом народовладдя. Шлях до цього – максимальна передача владних та фінансових повноважень місцевим органам влади для втілення регіональних і локальних стратегій розвитку. Ми – різні: на Півночі та Півдні, Заході та Сході, але ми – громадяни єдиної країни. У цьому – запорука нашої сили і процвітання. Регіони з їх особливостями і традиціями становлять духовну скарбницю України та її самобутність, яку необхідно зберігати та розвивати спільними зусиллями!”

Прогресивна соціалістична партія України не поділяє ідей стосовно зміни системи виконавчої влади на місцях. Зате промови її лідерки багаті на заклики щодо розширення представницької влади на місцях, а паралельно – щодо серйозних новацій у територіальному устрої держави. Провідниця прогресивного соціалізму відразу після президентських виборів 2004 року оголосила про підтримку ідеї федералізації України і навіть запропонувала правові механізми для її втілення. Зокрема до автономії Криму Наталія Вітренко пропонує додати автономію Закарпаття і "Галичини": "Реально перейти на федеративний устрій можна або закріпивши цей принцип в Конституції, або розширивши принципи автономії на інші території України. Вже сьогодні ціла територія України наділена правами автономії – Автономна Республіка Крим має свою Верховну Раду, свій уряд, свій бюджет, свою Конституцію і свою відповідальність за соціально-економічний стан в АРК. Отже, бажання Південного Сходу України створити свою автономію і законне, і демократичне, і конституційне. Але мешканці Донбасу, Криму, Харкова, Одеси, Миколаєва, Запоріжжя, Дніпропетровська, Закарпаття пропонують розв'язати цю проблему цілісно, через конституційну реформу. Потрібно змінити Конституцію. Це можна зробити або через Верховну Раду, або через всеукраїнський референдум. <…> Лише уявіть собі, якби весь промисловий Південний Схід України сказав "так" федеративному устрою України чи своїй Автономії. З цим зобов'язана була б рахуватися вся країна!"

Про потребу в розвитку місцевого самоврядування та водночас у запровадженні регіонального рівня влади заявляє і лідер Партії регіонів В. Янукович: "Не змагання між Урядом і Президентом – хто керуватиме місцевими адміністраціями, а перенесення важелів влади до місцевих рад. Ключове завдання – забезпечення фінансової і ресурсної самодостатності місцевих рад. Замало – дати місцевому самоврядуванню більше влади (повноважень), треба підвести під ці повноваження ресурсне підґрунтя (фундамент), лише тоді вони запрацюють. Більше повноважень – більше й відповідальності перед місцевими громадами та перед державою. Розширення повноважень місцевого самоврядування не повинно порушити цілісність та єдність системи державного управління. Кожен рівень організації місцевої влади (самоврядування) мусить виконувати свої, властиві лише йому функції, але система влади повинна діяти як єдиний організм. Відтак доцільно об'єднати процес підготовки конституційних змін, які стосуються розширення повноважень місцевого самоврядування, з підготовкою низки законодавчих актів, які регулюватимуть діяльність місцевої влади, її стосунки з центральними органами виконавчої влади, продовження бюджетної реформи, зокрема реформи міжбюджетних стосунків, з метою зміцнення податкової бази місцевих бюджетів.

Але на відміну від ПСПУ Партія регіонів пропонує, запроваджуючи федералізацію, ще й утворити не самоврядні, а виконавчі органи влади регіонального рівня. У цьому контексті варто повернутися до названих В. Януковичем першочерговими в згадуваній вище публікації в "Дзеркалі тижня" законів, серед яких – "Про центральні і регіональні органи виконавчої влади" та "Про місцеві державні адміністрації". Керівник Кабінету Міністрів називає поділ на адміністративні області "застарілим" і закликає до проведення адміністративно-територіальної реформи як "логічного продовження" реформи самоврядування. В статті не уточнюється, що таке "регіональні органи виконавчої влади" і на базі чого можна було б утворювати такий рівень, але слід зауважити, що пропонована система вже виходить за рамки чинної конституційної моделі, а отже, її впровадження можливе лише шляхом зміни Конституції. На таку думку наштовхує і висунута ним ідея щодо "розширення політичного представництва регіонів на рівні національного парламенту". Як варіант, вона теоретично може бути реалізована у вигляді другої палати парламенту (що нібито збігається з ініціативою глави держави В. Ющенка), запровадження якої теж неможливе без внесення змін до Конституції.

Крім того, лідер Партії регіонів указує, що "проведення адміністративно-територіальної реформи та формування нових регіонів створює підґрунтя для впровадження інституту виборності керівників виконавчих регіональних структур (виконкомів регіональних рад на прямих виборах у кожному регіоні)". Свою думку з цього приводу, яка, щоправда, дещо відрізняється від думки лідера, публічно висловлює і представник Партії регіонів В. Тихонов, котрий говорить про необхідність обрання голови ради, а не виконкому: "На районному рівні повновладним господарем має виступати місцева рада, що формує повноцінний виконавчий орган", тож різниця з обласним рівнем полягає "лише в тому, що на рівні області рада має сама обирати голову, а на рівні громади це робитимуть мешканці". Як можна судити із цих тез, Партія регіонів ще не виробила консолідоване бачення елементів нового адміністративно-територіального устрою країни, тож у дискурсі одного чільника йдеться про виборність виконавчих структур, іншого – представницьких. До того ж наразі політики недостатньо чітко пояснюють, яким чином будуть взаємодіяти області й регіони, які рівні і форми влади будуть запроваджені в кожній категорії громад.

Однак не викликає сумніву спільна переконаність партійців (висловлена вустами того самого В. Тихонова) в тому, що "федералізм – це наше достеменне майбутнє, і він посприяє розквіту культури, самобутності кожного з народів і регіонів. Ми не повинні бути однаковими, та це й неможливо. Бо Донецьк та Івано-Франківськ, Одеса і Вінниця мають різний історичний досвід. З нас не треба робити радянський народ, коли всі однаково отримують, однаково вдягнені, однаково думають і мають однакові погляди".

Виклад передвиборних настанов політичних сил показує, що наявні суттєві відмінності у їхньому навіть досить схематичному баченні майбутньої організації місцевої влади. Оскільки жодна з парламентських, а тим більше, позапарламентських, політичних сил не спроможна самостійно провести свою лінію, то зрозуміло, що подальший розвиток подій буде суттєво залежати від позиції Президента України, яка корелює із позиціями підтримуючих його політичних сил. Концентроване бачення Президентом перебігу змін щодо місцевої влади було представлено у вигляді законодавчих пропозицій про місцеві державні адміністрації та місцеве самоврядування на нараді «СИЛЬНА І ВІДПОВІДАЛЬНА МІСЦЕВА ВЛАДА - МІЦНА ДЕРЖАВА». Наведемо деякі ключові положення позиції Президента: