Сторінка
1

Соціально-економічні умови місцевого та регіонального розвитку: реальні диспропорції

З 2004 року Україна перебуває у стані перманентної кризи. Суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в країні протягом тривалого часу практично не змінюється. Сьогодні вся політична еліта, представники всіх гілок влади, наполягають на зміні системи державного устрою.

Нині розвиток нашої країни характеризується відносно повільним зростанням національної економіки. За даними Міністерства економіки України у І півріччі 2008 р. виробництво промислової продукціїзросло у 25 регіонах, з яких у 14 - темпами нижчими ніж у І півріччі 2007 р., тоді як, у Полтавській області набуло місце зниження виробництва, а в Івано-Франківській мало місце продовження негативної тенденції 2007 р., щодо скорочення виробництва промислової продукції. Це обумовило уповільнення його приросту по Україні – 7,5%, проти 11,8% у І півріччі 2007 р.

На початку 2008 р. активізувалися процеси залучення іноземних інвестицій. Так, з початку 2008 року їх обсяги зросли на 11,4%, тоді як, за І квартал 2007 року – на 3,8%. Загалом, прямі іноземні інвестиції зросли у 26 регіонах, з яких у 18 їх приріст перевищував відповідний показник 2007 р.

Реальна заробітна плата в Україні за січень-квітень 2008 р. у порівняння з аналогічним періодом минулого року зросла на 9,5%. Найбільше вона зросла в Дніпропетровській (13,3%), Закарпатській (13,4%), Кіровоградській (13,2%) областях та у місті Києві (12,9%). Найменше – у Одеській (2,5%), Дніпропетровській (4,7%), Миколаївській (5,4%) областях. Номінальна середньомісячна заробітна плата за січень-червень 2008 року по Україні склала 1707,1 грн. На фоні загального зростання заробітної плати, залишається значна її диспропорція між регіонами. Стабільно лише у 5 регіонів номінальна заробітна плата перевищує середню по Україні (у м. Києві на 1201,5 грн., Донецькій області на 223,6 грн., Дніпропетровській на 103,4 грн., Запорізькій на 21,4 грн. та Київській на 41,3 грн.). Разом з тим, у всіх регіонах середньомісячна заробітна плата вища за законодавчо встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи – 647,0 грн.

З початку 2008 року спостерігається активізація інфляційних процесів. Так, індекс споживчих цін у червні 2008 року до грудня 2007 року склав 115,5%, проти 104,2% у червні 2007 року до грудня 2006 року. Серед регіонів, крім Одеської області, середньоукраїнський рівень інфляції перевищувало ще 12 регіонів, а саме: Автономна Республіка Крим (117,2%), Херсонська, Луганська, Полтавська області (по 117,3%), Донецька (117,2%), Львівська (116,8%) області, м. Київ (116,6%), Запорізька (116,4%), Київська (116,3%), Кіровоградська (116,0%) області, м. Севастополь (115,8%) та Дніпропетровська область (115,6%).

Основною причиною зростання цін стало підвищення цін на продукти харчування (у червні 2008 року – 123,4%, у червні 2007 року – 106,1%). У регіональному розрізі найбільше зростання цін на продовольчі товари та безалкогольні напої спостерігалося у м. Києві (126,9%), Київській (125,6%), Дніпропетровській (124,7%), Харківській (124,4%), Львівській (124,3%) та Херсонській (124,2%) областях.

Позитивні тенденції спостерігаються на регіональних ринках праці.Рівень зареєстрованого безробіття станом на початок липня 2008 року по Україні скоротився до 1,9%, проти 2,3% на початок липня 2007 року. Загалом, його значення знизилося у всіх регіонах, з найбільшим скороченням у Рівненській (на 0,9 п.п.), Черкаській (на 0,7 п.п.), Полтавській, Тернопільській та Хмельницькій (по 0,6 п.п.) областях. Разом з тим, на звітну дату, у 17 регіонів рівень зареєстрованого безробіття перевищував середньоукраїнське значення і варіював від 2,0% у Львівській та Херсонській областях до 3,5% у Тернопільській та Рівненській областях.

З цього приводу зазначимо, що суто макроекономічні параметри (ВВП на душу населення, індекс цін, середній рівень доходу та купівельної спроможності населення тощо) вже не відображають реальний стан суспільства. Міжнародна конкуренція спричиняє зміну критеріїв оцінки успішності економічного розвитку країни. Економічні індикатори замінюються багатофакторними показниками, які відбивають економічний, соціальний, технологічний, демографічний, інституціональний, інколи й культурний стан розвитку країни[1]. Тому з погляду сучасних світових тенденцій, економіка України продовжує деградувати, оскільки не виробляються сучасні види готової продукції, що забезпечують більш високу якість життя населення.

Соціально-економічна ситуація, що склалася на сучасному етапі розвитку України, негативні явища у сфері економіки і фінансів зумовлюють значний відтік працездатного населення за рубіж. Щорічно декілька мільйонів людей виїжджають за кордон з метою заробітку. Переважна частина їх працює там нелегально, виконуючи малокваліфіковану роботу. За інформацією Міністерства праці й соціальної політики за кордоном зараз працює від 3 до 3,5 млн. українців. При цьому тільки 2% трудових мігрантів, що становить 60 тис. осіб щорічно, працевлаштовуються легально. Із року в рік зростає виїзд за кордон молоді – студентів та випускників вузів.

Не поліпшується демографічна ситуація, яка може перетворитись на демографічну кризу або й катастрофу. У січні-травні 2008 року в цілому по України скоротилося чисельність населення на 6,9 осіб на 1000 жителів. Найбільший показник скорочення кількості населення у центрі та на сході України, а саме: у Чернігівській (-14,0), Кіровоградській (-13,2), Сумській (-11,9), Луганській (-11,4) та Донецькій (-10,4) областях. Найменше скорочення чисельності населення у західній Україні, а саме: Закарпатській (-1,1), Волинській (-1,5), Рівненській (-2,2) та Івано-Франківський (-2,3) областях. Приріст населення відбувся лише у Києві (3,6 осіб на 1000 жителів).