Сторінка
1

Місто Київ – економічний потенціал району

Столиця України – місто Київ – є політичним, адміністративним, духовним, культурним та історичним центром держави. Новим Генеральним планом Києва на період до 2020 року передбачено розвиток міста як ділового, інтелектуально-освітнього і туристичного центру України з потужним високотехнологічним науково-промисловим комплексом. Майбутнє Києва значною мірою пов’язано з його ефективним економічним розвитком.

Київ має потужний економічний потенціал, який характеризується масштабністю та різноманітністю галузей, виробництв і видів діяльності.

Економічний потенціал Києва від загальнодержавного рівня - 5,5% населення - близько 11% валової доданої вартості - понад 7% кількості працюючих на великих і середніх підприємствах - понад 17% зовнішньоекономічного обороту - понад 11% об’ємів виробництва споживчих товарів - понад 6% промислового виробництва

ПРОМИСЛОВО-ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КИЄВА

Промисловий потенціал

Важливу роль у розвитку всього економічного комплексу столиці відіграє промисловість. Провідними галузями промисловості міста є електроенергетика, машинобудування та металообробка, промисловість будівельних матеріалів, харчова, медична і легка промисловість. Загалом у Києві працює 485 великих і понад 4,5 тис. середніх та малих промислових підприємств. Промислово-виробничий персонал м.Києва характеризується високим рівнем кваліфікації та високою питомою вагою інженерів і техніків.

Домінуючою тенденцією в промисловості міста є поліпшення показників у галузях, які випускають кінцеву продукцію, зорієнтовану на внутрішній ринок і безпосередньо на споживача: харчовій промисловості, машинобудуванні та металообробці, хіміко-фармацевтичній, електроенергетиці, промисловості будівельних матеріалів, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості.

Науково-технічний потенціал. “Економіка на базі знань” – нова філософія поступу міст У Києві зосереджено близько третини науково-технічного потенціалу України, що є одним з найважливіших конкурентних переваг міської економіки. Взаємодія науки й виробництва дозволяє Києву випускати конкурентоспроможну продукцію: літаки, траулери, річкові судна, екскаватори, верстати, обчислювальні машини, радіоапаратуру та ін.

Найбільш вагомими і актуальними можна назвати розробки Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інституту технічної теплофізики, Інституту проблем металознавства, Інституту хімії поверхні, Інституту фізики напівпровідників, Інституту проблем моделювання в енергетиці, Інституту електродинаміки, Інституту колоїдної хімії та хімії води, Інституту надтвердих матеріалів, Інституту органічної хімії, Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, Інституту передових технологій, Київського НДІ синтезу та екології “Синтеко”.

Відомий своїми дослідженнями та розробками Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут.

Науковим центром міської влади з питань соціально-економічних розвитку столиці України і розробки регіональних проблем сталого розвитку території є Науково-дослідний інститут соціально-економічних проблем міста (НДІСЕП).

Всього в місті працює 378 організацій, що виконують наукові дослідження і розробки – 25% від загальної чисельності наукових установ України. Зареєстровано 6 технопарків. Налічується понад 3,9 тис. докторів та 15,8 тис. кандидатів наук.

Структура наукового комплексу м. Києва Галузева наука – 55%; Академічна наука – 38%; Вузівська наука – 5%; Заводська наука – 2%.

Основним рушієм економічного зростання в країнах Європейського Союзу стала глобальна система “економіки на базі знань”. Приєднання до цієї глобальної системи є основним завданням для країн-кандидатів у члени ЄС. На початку 2002 року в Парижі на форумі “Застосування знань для розвитку країн, що вступають до ЄС” розглядалася концепція побудови “економіки на базі знань” для країн, які є кандидатами у члени ЄС. Цей форум організували Світовий банк спільно з Європейською комісією, Європейським банком реконструкції та розвитку та Організацією економічного співробітництва й розвитку.

На форумі прозвучало таке визначення “економіки на базі знань” для міст країн-кандидатів до Європейського Союзу:

“Економіка на базі знань в умовах міста – це економічне багатство й добробут, що є наслідком ефективного інвестування в діяльність людей та в ідеї, які створюють середовище, де продукуються інформація, товари та надаються послуги, і відбувається обмін ними на основі найкращих досягнень практичної діяльності. Економіка на базі знань вимагає кваліфікованої робочої сили, сучасних знань, ефективного використання технологій і широких ресурсів міста, що сприяють продуктивному розвитку економіки. При цьому засоби зв’язку, дійове управління та партнерство розвиваються за участю всіх основних зацікавлених сторін.”

Наявність у Києві значного наукового, виробничого, освітнього та трудового потенціалу, швидкий розвиток інформаційних технологій, зокрема Інтернету, висока якість столичної продукції, реалізація програмних завдань міської влади щодо інноваційного розвитку, підтримки підприємництва, інформатизації міста, розвитку столичної освіти – все це являє собою підґрунтя для реалізації у Києві нової філософії розвитку економіки на базі знань, враховуючи власні особливості, що має допомогти успішно співпрацювати та конкурувати з вітчизняними та європейськими партнерами.