Сторінка
5
Світовий досвід доводить, що жодна з країн світу, навіть найрозвиненіша, не ставить своєю метою досягнення ефективної конкуренції за всім асортиментом продукції, яку вона може виробляти. Пріоритетом є тільки ті сектори економіки, які мають умови для одержання конкурентних переваг на ринку.
Запропонований підхід дозволяє, організувавши в Києві випуск новітньої високотехнологічної кінцевої продукції і здійснивши в межах міста максимально можливу міжгалузеву кооперацію київських підприємств для спільного випуску кінцевої продукції, забезпечити не тільки додаткове завантаження виробничих потужностей промисловості міста, а й суттєво збільшити бюджетні надходження.
Однією з проблем є вибір моделі формування переліку перспективних інноваційних проектів для державної та регіональної фінансової і організаційної підтримки їх реалізації. Фінансування інноваційних проектів пов’язане з відповідним рівнем ризику вкладання коштів. Для ефективного залучення недержавних інвесторів необхідне раціональне розділення ризиків між ними та державою або регіональною владою. Так, Фінляндія – одна з держав, що, за визначенням експертів Світового банку, найефективніше використовує переваги інноваційної моделі розвитку економіки, вкладає в інноваційні проекти в середньому 50% державних коштів, слід зауважити що впроваджується в виробництво близько 30% розробок, Чилі бере участь у проектах 70% державних коштів. Взагалі рівень фінансової участі, відповідно і ризиків, визначається зацікавленістю того чи іншого гравця на полі інноваційної діяльності. Світовий рівень приватного фінансування становить близько 60%. Скільки може місто вкладати в інноваційні проекти – це теж одне з питань, яке потребує вирішення в ході реалізації програм соціально-економічного розвитку Києва.
Важливим інструментом інноваційної політики має стати і більш повне використання унікального технологічного потенціалу оборонно-промислового комплексу. В основу цієї роботи має бути покладено системну реструктуризацію оборонно-промислового комплексу міста, орієнтація його на створення й випуск нової конкурентоспроможної продукції військового та цивільного призначення.
По-третє, це має бути організація випуску високотехнологічної продукції, в тому числі продукції сучасних виробів відомих іноземних фірм, за участю цих фірм , в тому числі й організація спільних виробництв.
Такими уявляються три основні напрями міської промислово-інноваційної політики, яка має обумовити ефективну реструктуризацію промислового виробництва в столиці.