Сторінка
1

Розміщення продуктивних сил Південного економічного району

ПЛАН

1. Місце Південного економічного району в економіці України.

2. Економічна оцінка природно-ресурсного й виробничого потенціалів Південного економічного району.

3. Населення, трудові ресурси району і проблеми їх ефективного використан­ня.

4. Особливості формування і функціонування територіально-виробни­чого комплексу району.

4.1. Промисловість

4.2. АПК Південного економічного району

5. Транспортний комплекс Південного економічного району.

6. Актуальні проблеми району (економічні, соціальні, екологічні).

Вступ

Вивчення розміщення продуктивних сил економічних районів є вкрай важливим для розуміння особливостей розвитку народногосподарствого комплексу певного регіону, досліджуючи принципи та закони розміщення різних галузей того чи іншого економічного району можна визначити головні закономірності розміщення продуктивних сил, та можливостей їх покращення. Вивчення Південного економічного району України є вкрай необхідним, оскільки даний район має великі перспективи і займає в економіці України досить важливе місце. Даний район багатий на рекреаційні ресурси, має вихід в світовий океан, а це зумовлює цікавість його дослідження та вивчення з точки зору науки РПС.

1. Місце Південного економічного району в економіці України

Площа - 113,4 тис.км-. Населення - 7604 тис. чол. (на 1.01.2003 р.).

Склад - Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська і Херсонська області, м. Севастополь.

Південний економіч­ний район розташований на півдні України і займає переважно територію рівнинної Причорноморської низовини. Територія району простяглася Із сходу на захід від східної межі Криму до річки Дунай на 600 км, а з півночі на південь - на 420 км. За адміністративно-територіальним поділом (на 01.01.98р.) до його складу входить 77 районів. На території економічного району 54 міста, 137 містечок, 1223 сільські ради.

Південний економічний район має досить вигідне геогра­фічне положення. Через його територію проходять важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають економічні райони України з багатьма зарубіжними країнами.

Район розташований на перетині державних і міжнародних морсь­ких шляхів Азовсько-Чорноморського басейну. Його причорноморське положення сприяє розвиткові портового та рекреаційного господарства.

У районі розвинені машинобудування, багатогалузева харчова про­мисловість, високотоварне сільське господарство з великою часткою зернових посівів, садів, виноградників, тютюну та ефірно-олійних куль­тур. На район припадає 20,6% валового збору зерна, 26,7% соняшнику, 14,6% м'яса.

Значним є вклад регіону у виробництво морських та річкових су­ден, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізальних верстатів, електродвигунів. Тут сконцентровано майже 90% виробництва вин, 45% - консервів країни.

2. Економічна оцінка природно-ресурсного й виробничого потенціалів Південного економічного району

Район займає степову частину території, яка прилягає до Чорного і част­ково до Азовського морів. Рельєф його - переважно хвиляста рівнина, яка поступово знижується з півночі на південь до узбережжя морів, а на Крим­ському півострові, навпаки, підвищується на південь, до Кримських гір. Більшість території займає Причорноморська низовина, тільки невелика північно-західна частина району сягає півдня Подільської височини.

Причорноморська низовина поблизу Перекопського перешийка переходить у Північно-Кримську. Найскладніший і найрізноманітніший в геоморфологічному і ландшафтному відношенні Кримський півострів, де виділяється три частини: гірський Крим, рівнинний і своєрідно грядово-хвилястий Керченський півострів. Гори займають майже 5% території району. Вони розташовані на Кримському півострові трьома пасмами уз­довж узбережжя Чорного моря.

У межах Одеської області рівнина густо помережана ярами та бал­ками. У нижній течії Дніпра, на лівому березі, простягліїся сипкі піски, які місцями утворили кучугури до 4 - 6м заввишки.

У цілому рельєф району не створює значних перешкод для механі­зації польових сільськогосподарських робіт, будівництва промислових споруд, розширення міст і містечок, шляхового будівництва, а невеликий загальний нахил поверхні сприяє іригаційному будівництву.

Клімат району в цілому помірно теплий. Причорноморська низо­вина і степовий Крим характеризуються помірно континентальним кліматом з теплим літом (середньомісячна температура липня 21-23°С) і помірною зимою (середня температура січня - мінус 1-5°С). Гірський Крим має помірний, а Південний берег Криму - середньоземноморський клімат з м'якою зимою і теплим м'яким літом. Важливим кліматоутворювальним фактором Південного берега Криму є Кримські гори, які перешкоджають проникненню холодних повітряних мас з півночі. Рівнинна частина тери­торії району відкрита на північ, звідси надходять маси холодного повітря. Внаслідок цього тут спостерігаються різкі коливання температури. Чорне море впливає лише на клімат прибережної смуги, де бризи врівноважують коливання температури й підвищують вологість повітря.

Безморозний період триває від 160 - 170 днів до 250 днів на рік на Південному березі Криму, вегетаційний період- 215 - 297 днів.

Опадів на рівнинах випадає від 300 - 350 мм (у степовому Криму) до 450мм (на півночі району). Лише в гірському Криму випадає значна кіль­кість опадів. Наприклад, на західному схилі гори Ай-Петрі їх випадає більш як 1000 мм за рік. Максимум опадів на рівнинах влітку. Часто бувають посухи, що супроводяться суховіями та пиловими бурями, які завдають значної шкоди сільському господарству.

Гідрографічна мережа району відносно негуста, але його перетина­ють найбільші ріки України-Дніпро, Дністер, Дунай. Дніпро з притоками - важлива транспортна магістраль, а також джерело водопої Іачання та гідроенергії півдня України. В районі Каховки в 1952р. споруджено гідро­електростанцію, у зв'язку з чим створено велике Каховське водосховище 240 км завдовжки і 20 - 25 км завширшки, об'ємом близько 19 млрд м3 води.