Сторінка
4

Розміщення продуктивних сил Південного економічного району

На сучасному етапі розгортається національне відродження насе­лення Криму, причому не лише українського, а й кримсько-татарського, грецького, караїмського, єврейського тощо.

4. Особливості формування і функціонування

територіально-виробни­чого комплексу району

Сучасна спеціалізація господарства Південного економічного району склалася переважно відповід­но до природних та економічних умов. Раніше цей район розвивався в аграрному напрямі (зернове господарство). Розвивались галузі промис­ловості з переробки сільськогосподарської продукції, виробництва сільськогосподарських знарядь праці, суден, видобутку залізної руди. Пі­зніше структура промисловості змінилася (машинобудування, галузі важкої і харчової промисловості, у сільському господарстві розширено площі під технічними культурами, виноградниками, садами).

4.1. Промисловість

За вартістю валової продукції на першому місці ха­рчова промисловість, на другому - машинобудування, на третьому - легка.

До паливно-енергетичного комппексу Причорноморського економі­чного району належать видобуток, виробництво, транспортування, розподіл і використання палива та виробництво електроенергії. Зовсім не­давно біля Каркінітського півострова (північно-західна частина Криму) в шельфі Чорного моря відкрито потужне родовище газу. За підрахунками вчених, при налагодженні видобутку газу на цьому родовищі, а також ін­ших родовищах Крим через 1-2 роки зможе повністю забезпечити себе власним газом. Прогнозні запаси газу Азовського і Чорного морів оціню­ються в 7млрд м3.

Дослідженням і пошуком нових нафтових та газових родовищ у районі займаються Державний науково-дослідний проектно-розвідуваль­ний інститут «Шельф» (м.Сімферополь), нафтогазорозвідувальна експедиція (м.Феодосія). В районі працюють два нафтопереробних заво­ди - в Одесі й Херсоні, які виробляють моторне й дизельне пальне, гас, бітум, мастила тощо.

В електроенергетиці значну роль відіграє Каховська ГЕС (352 тис.кВт). Діють теплові електростанції в Херсоні, Одесі, Миколаєві, Керчі, Сімферополі, Севастополі; Південно-Українська АЕС у Миколаїв­ській області.

Перспективи розвитку Південного економічного району пов'язані з будівництвом нової ТЕЦ у Криму та розробленням енергозбе­рігаючих технологій, використанням нетрадиційних джерел енергії (вітрової, геотермальної, сонячної). У 1986 р. поблизу с. Щолкіно була введена в дію перша у світі сонячна електростанція (СЕС) потужністю 5000 кВт. У Криму функціонують кілька вітроустановок невеликої потуж­ності. Вітрова Східно-Кримська електростанція потужністю 12,5 тис. кВт розміщена на території Ленінського району. Функціонують і нарощують потужності Донузлавська, Сакська, Судацька, Асканійська вітрові елек­тростанції.

Обладнання зв'язку, радіоапаратуру, кабелі, дріт виготовляють на підприємствах «Електрон», «Фотон» (Сімферополь); в концерні «Мусон», на заводі ім. Калмикова - апаратуру радіопеленгації автоматичну, космі­чну техніку зв'язку; на заводі «ЛАСПІ» (Севастополь), Одеському заводі «Промзв'язок» - радіолокаційні та навігаційні системи й апаратуру війсь­кового призначення, радіоапаратуру професійну. Керченський завод «Альбатрос» випускає обладнання для зв'язку, супутникові приймальні пристрої, кабель, дріт.

Оптичне, фото-, кінематографічне обладнання продукують у Сева­стополі (НВО «Електрон»), Одесі (КІНАП); поліграфічне устаткування, світлокопіювальні й електронногравірувальні автомати - в Одесі.

Галузь приладобудування району випускає апаратуру для досліджен­ня морських глибин, земних надр, оптичні прилади, лазерну апаратуру, а в останні роки розширюється випуск унікального медичного обладнання, комп'ютерної техніки. Найбільшими виробниками такої продукції є сева­стопольський і феодосійський приладобудівні заводи, завод «Гідроприлад», Севастопольське НВО, «Електрон» і «Квант», сімферо­польське НВО «Оргтехавтоматизація», НДІ функціональної мікроелектроніки, заводи «Альбатрос», «Ера» та ін.

Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропа, солі озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші підприємства - одеський суперфосфатний, Сакський і Красноперекопсь-кий хімічні, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий заводи, Севастопольський «Хімпром», Сімферопольський «Хімік». Працює Крим­ський завод діоксиду титану (Красноперекопськ), реконструйовано Красноперекопський хімзавод, збудовано Південносиваський магнезито­вий завод (магнезійний порошок для чорної металургії України).

Неорганічні кислоти й ангідриди виробляють на Припортовому заводі (Комінтернівський район) і Котовському автогенному заводах (Оде­ська область). У Херсоні працює фірма «Екологія Дніпро ЛТД», яка займається виробництвом екологічно чистих добрив. Мінеральні добрива виготовляють на Сакському хімзаводі і ВО «Титан» (Краснопе­рекопський район); напівфабрикати з пластмас (листи, труби, трубопроводи, шланги) - на херсонському заводі «Дельта». Там же, а та­кож на заводі пластмас у Сімферополі, фабриці «Алустон» (м.Алушта), заводах «Полівтор» (Красноперекопськ), «Таврія» (Ялта) виробляють тару й інші вироби з пластмас. Еумові вироби продукують на заводах гумових виробів у Херсоні та Одесі, а також в АР Крим на заводі «Металіст» (міс­течко Леніне). Виробництво медичних виробів з полімерних матеріалів (одноразові шприци, крапельниці та ін.) налагоджено в акціонерному то­варистві «Еемопласт» (м.Білгород-Дністровський).