Сторінка
2
Чотири перші сектори (промисловість, будівництво, сільське і лісове господарство) безпосередньо виробляють продукцію, а решта – так чи інакше доводять ці продукти до проміжного (виробничого) чи кінцевого (невиробничого) споживача. У виробничій сфері в основному (90%) виробляється національний прибуток держави. Співвідношення між секторами цієї сфери показано в табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Структура виробничої сфери, % (2001 р.)
Сектори виробничої сфери | Зайнятість | Валовий суспільний продукт | Національний прибуток |
Промисловість | 37,5 | 58,5 | 42,6 |
Сільське та лісове господарство | 28,9 | 13,4 | 16,3 |
Будівництво | 9,8 | 12,4 | 16,3 |
Транспорт і зв'язок | 9,0 | 7,9 | 12,5 |
Інші | 14,8 | 7,8 | 14,3 |
Разом | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Найбільшим у структурі виробничої сфери України за усіма показниками є промислове виробництво. Тут зайнято близько 50% (разом з будівництвом) усіх працівників сфери, виробляється понад 60% валового суспільного продукту і понад 40% національного прибутку.
Продукція промисловості споживається в усіх галузях народного господарства, іде у фонди нагромадження (у капіталовкладення), на експорт.
Отже, промисловий сектор споживає майже половину власної продукції (46%), що свідчить про велику закомплексованість його на себе, а також про те, що для промисловості характерний повторний рахунок вартості. Цим пояснюється і порівняно менша питома вага цього сектора у виробництві національного прибутку, ніж у створенні валового суспільного продукту.
Для промисловості характерні глибокий галузевий поділ праці та інтеграція. Тут найбільш повною мірою розвинені внутрігалузеві і міжгалузеві спеціалізації, кооперування та комбінування. Разом з іншими секторами та галузями промисловість формує міжгалузеві комплекси – загальнонаціональногосподарські і територіальні (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Структура промисловості України, % (2001 р.)
Галузі та міжгалузеві комплекси | Зайнятість | Основні виробничі фонди | Обсяг виробленої продукції |
Важка індустрія, в т.ч.: | 79,7 | 89,1 | 69,3 |
паливно-енергетичний | 11,2 | 27,1 | 8,1 |
металургійний | 6,3 | 16,6 | 12,5 |
машинобудівний | 43,1 | 27,9 | 32,9 |
хімічний і лісовий | 8,8 | 11,0 | 9,1 |
промисловість будівельних матеріалів | 6,3 | 4,1 | 3,5 |
Легка індустрія, в т.ч.: | 20,3 | 10,9 | 30,7 |
легка промисловість | 10,6 | 3,2 | 11,3 |
харчова промисловість | 9,6 | 7,2 | 18,1 |
Вся промисловість | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
1.2. Структура та значення промислового комплексу
У структурі промисловості формуються такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний (в нього входять електроенергетика і паливна промисловість – вугільна, нафтогазовидобувна і нафтогазопереробна, торф'яна тощо) і металургійний (чорна і кольорова металургія), що разом з машинобудівним можна об'єднати у металургійно-машинобудівний; хімічний та лісовий (у статистиці їх об'єднують, насправді це два різних комплекси). Частина галузей разом з галузями інших секторів формує також міжгалузеві комплекси, які об'єднують (інтегрують) ці сектори з промисловим виробництвом. Сюди належать: агропромисловий (сільське господарство і переробні галузі харчової та значною мірою легкої промисловості), лісовиробничий (лісове господарство та лісові переробні галузі), будівельно-індустріальний (виробництво будматеріалів та будівництво) та ін.