Сторінка
4

Паливно-енергетичний комплекс України

В найближчі роки можна чекати на нові великі відкритті родо­вищ нафти й газу. Перспективи тут настільки великі, що свої капі­тали в розвиток нафтової і газової промисловості нашої держави готові вкладати найбільші нафтові компанії світу, зокрема «Шелл», яка працює лише з родовищами світової величини.

Нафтодобувна промисловість — це галузь паливної промисловості, яка об'єднує підприємства, що розвідують та видобувають нафту та попутний нафтовий газ, а також транспортують і зберігають нафту. До наф­тодобувної промисловості відносять також підприємства із видо­бутку озокериту. В Україні виділяються такі нафтогазоносні об­ласті: Прикарпатська, Дніпровсько-Донецька, Причорноморсько-Кримська.

Видобуток нафти (включаючи газовий конденсат) в Україні (млн., т)[6]

Підприємствами галузі щорічно видобувається біля 4 млн. т нафти (включаючи газовий конденсат). Однак за останні 10 років видобуток нафти підприємствами галузі постійно скорочується, про що свідчать дані таблиці.

Найбільше нафти видобувається у Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області, яка простягається на 650-700 км вузь­кою (80-150 км) смугою на Лівобережній Україні. Виявлено по­над 140 родовищ нафти, газу та газового конденсату. Найбільши­ми нафтовими родовищами с Гнідинцівське, Качанівське і Яблунівське нафтородовища. Нафтогазовидобувні поклади зосередже­ні тут у Сумській (Охтирське і Качанівське родовища), Чернігів­ській (Гнідинцівське, Прилуцьке родовища) і Полтавській (Сагайдацьке, Зачепилівське, Радченківське родовища) областях.

Передкарпатська нафтогазоносна область із промисловими запасами нафти і газу на площі 15 тис. км розміщена у межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Розві­дано 29 нафтових, 7 нафтогазоконденсатних родовищ. До найбі­льших належать Волинське і Орів-Уличнянські нафтові, Битків-Бабчинське, Лопушнянське, Заводнянське і Північно-Долинське нафтогазові родовища. Тут працюють нафтогазовидобувні управ­ління у Бориславі і Долині.

Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область розмі­щена на Півдні України та в прилеглих районах акваторії Чорного моря. Західна межа проходить меридіаном м. Одеси, північна — по лінії Одеса — Херсон — Бердянськ, східна — вздовж берегів Азов­ського моря, а південна — по широті м. Євпаторія. Площа області 25 тис. км2, із неї на суходолі — 12 тис. км2. Тривають пошуки горючих корисних копалин у рів­нинній частині Криму.

Нафтопереробна промисловість об'єднує підприємства, які із сирої нафти виробляють нафтопродукти у вигляді рідкого палива, мастильних, електроізоляційних матеріалів, розчинників, бітумів тощо. У виробництві нафтопродуктів основну частку становить паливо для карбюраторних (авіаційні та автомобільні бензини), реактивних (авіаційний гас), дизельних (дизельне паливо) двигунів, котельне паливо (мазути) і бітуми. Крім того, продукція галузі є сировиною для виробництва великої кількості хімічних продуктів, що зумовлює тісний технологічний і організаційний зв'язок нафтопереробної із нафтохімічної промисловістю.

Підприємства нафтопереробної промисловості зосереджені в районах видобування нафти, у портових містах, Донбасі, на При­дніпров'ї та у центральній частині України. На Передкарпатті во­ни розміщені в Дрогобичі, Бориславі, надвірній та Львові і забез­печуються нафтою місцевих родовищ. Центрами нафтоперероб­ної промисловості є портові міста Одеса, Херсон, Бердянськ, які переробляють довізну сировину. У Кременчуці та Лисичанську переробляють сировину, що надходить із місцевих родовищ Лівобережної України та поволзьких родовищ Росії. Найбільша частка в загальному виробництві нафтопродуктів припадає на Донецько-Придніпровський регіон.

Підприємствами нафтопереробної промисловості України в 2001 р. вироблено 4,0 млн. т автомобільного бензину, 4,8 млн. т дизельного палива, 5,5 млн. т мазуту. Первинна переробка нафти склала 16,0 млн. т. Усі під­приємства галузі зазнали збільшення виробництва основних видів продукції нафтопереробки від 76,2% (первинна переробка нафти) до 94,3% (мазуту топкового). В абсолютних вимірах підприємства галузі збільшили виробництво основних видів продукції більше, ніж на 13 млн. т.