Сторінка
1

Природно-ресурсний потенціал і РПС Карпатського економічного регіону

ПЛАН

вСТУП

1. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ

2. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ.

СТАН, СТРУКТУРА, ПРОБЛЕМИ

3. МІСЦЕ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ В УКРАЇНІ

4. Список ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВИСНОВКИ

вСТУП

Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківска, Львівска і Чернівецька області) займають площу в 56,6 тис. км2 (або 9,4 % території України), де проживають 6,5 млн. чол. (або 12 % її населення). Значну частину території регіону займають Українські Карпати — унікальна гірнича екосистема на Заході нашої держави. В силу ряду об’єктивних і суб’єктивных причин намітились (а в останні роки — поглибились) тенденції до соціально - економічного упадку краю: розбалансовані господарські з’вязки, прогресує безробіття, загострюються диспропорції в життевому рівні населення в його гірній та рівнинній частинах, на0ближаєтся до критичної демографічної ситуації, деградує унікальна природа Карпат, запущені історико-культурні цінності регіону.

Ці та ряд інших негативних явищ і тенденцій (не кажучи вже про чисто виробничі проблеми) являються, безумовно, внаслідок непродуманої, а подеколи — і авантюрної економічної політики радянської влади в попередні роки. Правда, ряд помилок допущений уже в посткомуністичний період, особливо — в здійсненні ринкових реформ на рівні макроекономічного регулювання. Треба також признати, що сьогоднішній соціально-економічний стан карпатських областей в значній степені, являється внаслідок відсутності чіткої державної регіональної політики в Україні.

1. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ

Територія району відзначається різноманітністю природних умов і ресур­сів. Реіьеф, горбистий на Подільській височині й низовинний на Малому Поліссі та Верхньосанській рівнині, на південь змінюється на височинний у Передкарпатті та гірський у південній і центральній частинах району. Закарпаття лежить у межах Придунайської низовини Абсолютні висоти сильнорозчленованої Подільської височини сягають 350-470 м, а в перед­гір'ях - 500-550 м. Українські Карпати простягаються з північного заходу на південний схід на 280 км. Ширина їх пасма - близько 100 км, площа -понад 24000 км2. Тут знаходиться найвища гора в Україні Говерла (2061 м). Поверхня Закарпатської рівнини слабо нахилена у бік Тиси. На фоні од­номанітної поверхні піднімаються острівні гори, серед яких найбільшим є Берегівське горбогір'я.

Територія району розташована в атлантико-континентальній клі­матичній області і характеризується теплим помірно-вологим кліматом. Кількість сонячної радіації зростає від 95 ккал/см2 у рівнинній частині до 105 ккал/см2 на Закарпатті. Середні температури січня коливаються по території залежно від рельєфу від мінус 3 до мінус 6 °С, а липня -від 14 до 21 °С. суми активних температур-від 1600 °С (Мармарощина) до 3200 °С (Закарпаття). Опадів найбільше випадає в Карпатах (на найвищих хреб­тах 1600-2000 мм), зменшення їх спостерігається паралельно хребтам до 650-700 мм на Поділлі та Закарпатті.

Територія Карпатського економічного району добре забезпечена водними ресурсами. Найбільші ріки -Дністер, Західний Буг, Прут і Тиса. Водні ресурси місцевого формування становлять 15,7 км3. їх об'єми з роз­рахунку на одного жителя коливаються від 747 до 6390 м3. Експлуатаційні запаси підземних вод сягають 763,9 млн м3. У межах району є значні запа­си мінеральних вод. зокрема в Прикарпатті та Закарпатті. Вони добре вивчені, але використовуються ще недостатньо

Дуже різноманітний груніпоаий покрив Карпатського економічного району. Гірські ділянки вкриті переважно бурими гірсько-лісовими грун­тами в поєднанні з дерново-буроземнпми. гірсько-лучними га лучними. Оглеєні їх різновиди широко представлені в Придунайській низовині. Потужність гумусового шару таких грунтів до 36 см, а вміст гумусу 5-7%. У Подільській частині переважають чорноземи опідзолені й світло-, тем­но-сірі та сірі опідзолені грунти.

У Передкарпатській частині Чернівецької, Львівської та Івано-Фра­нківської областей переважають дерново-підзолисті грунти й оглеєні їх форми у комплексі з буроземпо-підзолистимп та лучними грунтами по зонах річок У Закарпатській низовині домінують дернові опідзолені суг­линкові грунти та оглеєні їх види з незначними домішками лучних, дернових, супіщаних та бурих гірсько-лісових з дерново-буроземними, грунтами. У Чернівецькій області, у долині р. Прут, поширені лучно-чор­ноземні та лучні грун ги, а на Прут-Дністровському межиріччі - чорноземи опідзолені, світло-сірі та сірі опідзолені грунти. Найстрокатіший ґрунто­вий покрив у центральних і північних районах Львівської області. У перших переважають світло- й темно-сірі опідзолені грунти у поєднанні з дерно­вими, торфо-болотними, лучними, чорноземними грунтами, у других типовими є дернові, світло-сірі, лучні та лучно-чорноземні зі значними до­мішками карбонатних грунтів. На Малому Поліссі переважають дернові глеюваті, темно-сірі й сірі лісові грунти.

Карпатський економічний район добре забезпечений чісовшш ре­сурсами - покрита лісом площа становить 60°/о Ліси дають сировину для галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоров­че й природоохоронне значення. У них переважають дуб, граб, бук, ялина. Видовий склад лісу змінювався за рахунок скорочення площ під буком та ялицею і розширення площ під смерекою, на яку тепер припадає 16% запа­су деревини. Ліси району багаті на ягоди, гриби, плоди дикорослих рослин. Карпати є третім районом України за збором лікарських рослин.