Сторінка
3

Природно-ресурсний потенціал і РПС Карпатського економічного регіону

Із фосфатних руд поширені фосфорити (Незвиське родовище). У багатьох галузях для очищення газів і стічних вод як добавку до корму та добрив використовують цеоліти, промислові запаси яких виявлено в За­карпатті (Сокирницьке.Крайниківське, Данплівське). Цеолітові утворення найбільш рудного Сокпрницького родовища (120 млн) повністю задово­льняють погреби промисловості й сільського господарства. Вохристі глини залягають у Новоселицькому та Іршавському родовищах. Поклади гра­фіту є в Чивчинських горах.

Серед магматичних та метаморфічних корисних копалин у районі поширені андезит, базальт, перліт, ліпарит. Мармур і мармуроподібні ва­пняки залягають у Тереблянському та Лугівському родовищах, вулканічні туфи~в Косинському і Буковинківському, бентонітові глини -в Горбків-ському (Закарпаття). Є корисні копалини осадового походження - аргіліти, пісковики, піски, піщано-гравійні суміші, а також значні запаси цементної сировини 3 глинистих порід відомі різні типи лесу, суглинків, каолінів та глин, а з карбонатних - вапняки, мергелі, ооломіти.

Для більшої частини Карпатського регіону характерні суттєва антропогена трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча, на відміну від інших регіонів Украіни (таких, як Донбас, Придніпров’я), поширення забруднення не носить загального, плоскостного характера. Однако в некоторых местах сформировались стабильные очаги угрожающего экологического состояния (например, в пределах Дрогобычской агломерации — Дрогобыч, Борислав, Стебник, Трускавец, где развитые горно-химическая, нефтеперерабатывающая, лакокрасочная и другие отрасли промышленности ставят под угрозу развитие курортного хозяйства; аналогичная ситуация сложилась и в пределах Львовско-Волынского угольного бассейна, в зонах влияния Яворовского и Раздольского ПО «Сера», Калушского ПО «Ориана»).

2. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ.

СТАН, СТРУКТУРА, ПРОБЛЕМИ

Природні ресурси Карпатського регіону (мінерально-сировинні, земельні, лісові, водні і рекреаційні в суттєвій мірі впливають на формування галузевої структури його господарського комплексу, тим самим оприділюючи приорітетні напрямки развитку останнього. В цілому їх можна рахувати сприятливими для подальшого розвитку виробничих сил. Правда, сьогодні потрібно рахуватись з тим, що запаси окремих видів ресурсів вичерпуються а це в свою чергу, провокує появу соціальних проблем, і в стратегічному плані ставить питання пошуку і втягнення в господарський оборот альтернативних, конкурентоспособних видів природних ресурсів.

Створений в регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність являются прямим наслідком реалізації економічної політики радянської влади в західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощування виробничихх потужностей (і в першу чергу — в природоексплуатуючих галузях) благодатний край був фактично претворений в сировинний придаток імперії. Регіон успадкував від бувшого СРСР економічно невиправдану структуру машинобудування: в большості випадків підприємства галузі получали комплектуючі деталі із-за кордонів України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу меліоризацію машинобудування, то тепер виправити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.

Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканнин, швейні, панчішно-носочні вироби, верхній і більевий трикотаж, взуття і другі товари народного вжитку. Питома вага цієї галузі в загальному об’ємі витобництва промислової продукції в Львівскій області складає 12,6 %, в Закарпатській - 17,6 %, в Івано-Франківскій - 19,3 % і в Чернівецькій - 24,7 %.

Грунтово-кліматичні умови, сприятливі для виробництва сільськогосподарської сирровини, забезпечили розвиток в регіоні майже всіх підгалузей харчової промисловості — м’ясної, молокопереробної, цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної, маслоробної мукомельної, крохмало-паточної, виноробства та ін. В загальному об’ємі промислової продукції на цю галузь в Львівскій області приходиться 12,9 %, в Закарпатській - 17,6 %, в Івано-Франківскій - 19,3 % і в Чернівіцькій - 24,7 %.

В Карпатському регіоні є достатня сировинна база для розвитку лісопромислового комплексу: запаси деревини в розрахунку на душу населення в 4 … 6 разів превищує средній показник по Україні. Лісопромисловий комплекс регіону спеціалізується на виготовленні меблів, мебельних заготовок, клеєної і струганої фанери, дерево-стружечних плит, пиломатеріалів, а також продукції лісохімії. Більше всього цей комплекс розвинений в Закарпатській області, де на нього приходиться 18 % промислової продукції. В Івано-Франківскій області продукція лісопромислового комплексу займає 12,9 %., в Чернівецькій - 8 %, а у Львівській - 4,6 % всього об’єму промислового виробництва. В структурі промислової продукції регіону доля цього комплексу поступово зменшується.

Розвиток в регіоні промисловості будівельних матеріалів спирається на влвсну сировинну базу. Тут знаходяться підприємства по виробництву цементу різних марок, залізобетонних конструкцій і деталей, вапна, асбесту, цегли, керамічних блоків, черепиці, кафелю, будівельного скла. В структурі промислової продукції регіону на промисловість будівельних матеріалів приходиться 3 … 4 %.