Сторінка
1

Науково-технічний потенціал та його формування на Україні

План

1. Науково-технічний потенціал України: сучасний стан та особливості територіальної організації.

2. Місце науково-технічного потенціалу в науково-технічному прогресі і розвит­ку народногосподарського комплексу.

3. Проблеми реконструкції народного господарства Украї­ни в контексті завдань прискорення науково-техніч­ного прогресу.

1. Науково-технічний потенціал України:

сучасний стан та особливості територіальної організації

Основою науково-технічного розвитку країни є науково-техніч­ний потенціал, що являє собою сукупність усіх засобів науково-технічної діяльності та її ресурсів. Науково-технічний потенціал включає:

· матеріально-технічну базу науки (сукупність засобів науково-технічної праці, наукові організації, наукове обладнання і уста­новки, експериментальні заводи, лабораторії, електронно-обчис­лювальна база інформаційного забезпечення тощо);

· кадри наукової системи (вчені, дослідники, конструктори, експе­риментатори, науково-технічний персонал);

· інформаційну систему, яка забезпечує постійне вдосконалення наукових знань (наукові прогнози, банк патентів, авторських сві­доцтв, банк відомостей про світові досягнення в галузі конкрет­них наук тощо), яка здатна до оперативної обробки інформації та надання її користувачеві;

· організаційно-управлінську підсистему — планування науко­во-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДЦКР); фі­нансування НДДКР; структуру управління НДДКР; організацій­но-управлінські структури наукових підрозділів; методи управ­ління НДДКР.

У цій системі мережа науково-дослідних, конструкторських, проектних інститутів, а також дослідних підрозділів вищих нав­чальних закладів функціонує з метою виробництва, розповсю­дження і впровадження в практику наукових знань, реалізації єдиної науково-технічної політики. Розвинутий науково-тех­нічний потенціал є також визначальною передумовою для вста­новлення і ефективного розвитку міжнародних науково-техніч­них зв'язків.

В Україні створено потужний науково-технічний потенціал, спроможний вирішувати найактуальніші проблеми структурної перебудови економіки, демілітаризації технологій, посилення їх соціальної спрямованості, прискорення НТП, посилення інтен­сифікації тощо. На сучасному етапі в країні є об'єктивні умови для втілення в життя активної державної науково-технічної полі­тики. Функціонує потужний потенціал академічної, вузівської і га­лузевої науки, науково-технічний потенціал багатьох підприємств, зокрема наукомістких виробництв у промисловому комплексі.

Однак на сучасному етапі економічного розвитку господарсь­кий механізм не забезпечує необхідного сприйняття підприємст­вами науково-технічних досягнень. Наслідками негативних за­гальноекономічних тенденцій є зниження ефективності нагромад­женого науково-технічного потенціалу, інноваційний застій (табл.).

В Україні нагромаджено значний досвід програмно-цільового планування НТП на основі розробки системи відповідних про­грам. До тих, які розробляються на національному рівні, нале­жать державні науково-технічні програми з ресурсозбереження, приросту виробництва продовольства, збільшення випуску тех­нологічного устаткування на експорт, програма фундаменталь­них досліджень з найважливіших напрямів академічної науки тощо. Серед регіональних науково-технічних програм, які розроб­ляються в областях України (понад 200 найменувань), переважа­ють програми з виробництва товарів народного споживання, охорони навколишнього середовища, використання вторинних ресурсів. У галузях і на підприємствах ведеться розробка програм з питань, технічного переозброєння виробництва, освоєння нових технологій.

Таблиця 1

РОЗПОДІЛ СТВОРЕНИХ ЗРАЗКІВ НОВИХ ТИПІВ ТЕХНІКИ

В УКРАЇНІ у 2000—2003 pp., %*