Сторінка
5

Фінансова стратегія підприємства та основні етапи її реалізації

Входження підприємства в нову галузь пов’язане з необхідністю витрат, до складу яких входять:

- інвестиції в виробничі підприємства,

- додаткові інвестиції, пов’язані з подоланням вхідних бар’єрів (патеттування технологій),

- вартість опіру інших фірм, які вже знаходяться в галузі.

В даному випадку фактор “видатки освоювання ринку” може прийма-ти значення детермінанта, таким чином, для реалізації стратегії дивер-сифікації потрібен механізм, який дозволить надати детермінанту таку динаміку, при якій він попаде в межі порогу прийнятності.

Цей механізм базується на ідеї переміщення ресурсів по складаючийся ринковій ситуації для підтримки навих ідей та розробки нових товарів.

Склад механізму представляє собою багатокрокову процедуру :

1. За базис формуавння потоку внутришніх інвестицій підприємство вибирає один або два контракти по основній продукції.

2. Нововведення рангується по ступеню ліквідації продукції, що виробляється на їхній основі.

3. В плани включають іноваційний процес, пов’язаний з нововведеннями, які мають найбільший ранг(N1).

4. Організовується система управлінського обліку для N1, по методу диференційного обліку.

5. Використання дифференційного обліку знижує видатки по новведе-нню N1, і дозволяє здійснити стратегію цінового проникнення при русі продукції, пов’язаної з цим нововведенням.

6. Схема бюджетування N1і динаміка фінансових потоків по нововве-денню представляються у вигляді бізнес-плану.

7. Наявність у підприємства вільних потужностей позволяє створитиумови для запуску механізмів інтенсивного капіталостворення.

8. Отримуючий вільний прибуток від реалізації продукту по нововведе-нню N1 використовується при формуванні іноваційного фонду для запуску інноваційного процесу по нововведенню N2.

9. При накопиченні засобів для покриття видаткової компоненти для нововведення N2 запускається процес по цьому нововведенню.

10. По мірі виходу кожного нововведення Ni в фазу зрілості вимикаєть-ся механізм інтенсивного капіталостворення,а також здійснюється перехід до обліку повних видатків по центрам відповідальності.

Віртуальна фінансово-промислова група.Діяльність підприємств,пра-цюючих по контрактам з закордонними фірмами і виробляючих висо-котехнологічну продукцію, характеризується рядом особливостей:

- виробляєма продукція відноситься до класу складних технічних систем. Це обов’язково призвeде до необхідності залучення в виробничий процес підприємств-суміжників для виробництів окремих деталей і вузлів;

- відсутність оборотних засобів практично у всіх підприємств України,призводе до практично некерованому росту загально виробничого і фінансового риску діяльності базового підприємства;

- конкуренція на світовому ринку затрагує і фінансову стратегію підп-риємства. Так на тендерах по заключенні договорів на складну технічну продукцію західні конкуренти переносять боротьбу в область фінансової стратегії,тобто вони предлагають лізингову форму поставки продукції. В той же час відчизняні підприємства не зможуть дозволити собі такої форми фінансування робіт.

Таким чином з’являються загальні напрямки подолання існуючих проблем:

- прискорити рух фінансових ресурсів від базового підприємства до підприємств-суміжників;

- притримати надхожувальні до підприємствам-суміжникам грошові засоби в їх виробничому циклі;

- зконцентрувати в межах одного банку необхідні обсяги грошових засобів, за допомогою яких можливо буде задовольнити необхідність базового підприємства в поповненні оборотних засобів за рахунок кредитних ресурсів;

Подолати існуючі проблеми дозволяє використання снеціального механізму, який реалізує максимально замкнуту систему руху фінансо-вих ресурсів по визначеному контракту. Такий механізм будується, як “віртуальна фінансово-промислова група”, яка формується при співдії з Національним банком України. Ініціатором і організатором процесу створення цього механізму вистуває базове підприємство.

Формування і функціонування механізму складається з:

Для підприємств-контрагентів(перший переділ) базового підприємст-

ва відкривають рахунки в банку базового підприємства з спеціальною відзнакою –це дозволяє розпоряджатися грошовими коштами,які поступають на рахунок тільки підприємству –власника рахунку.Даний рахунок виключає нецільове використання грошових засобів,так як кошти на ньому не підлягаються до списання.Таким чином,і базове підприємство і його контрагенти становляться клієнтами одного банку [4, 78].

Цей механізм дозволяє вирішити вище згадані проблеми,бо різко прискорюється швидкість проходження грошових засобів від базового підприємства до контрагентів;оскільки грошові засоби залишаються в межах одного банку,то він може акумулювати їх для кредитування базового підприємства,тощо.

Даний механізм реалізує ідею самоорганізації фінансових потоків.В якості базового елементу,який запускає цей процес є базове підприє-мство –здійснювач контракту,також важливо роль грає Національний банк України і Кабінет Міністрів,які легалізують своїми рішеннями по-добні схеми взаємовідносин підприємств і банківських структур.

Висновки

В даній роботі йшлося про суть поняття “фінансова стратегія підприємства”. Важливим моментом при розробленні фінансової стратегії підприємства є визначення періоду її реалізації. Тривалість цього періоду залежить в першу чергу від тривалості періоду формування загальної стратегії розвитку підприємства.

Розглянуті основні етапи формування фінансової стратегії підприємства, методи та механізми фінансової стратегії.

На підставі фінансової стратегії визначається фінансова політика підприємства за основними напрямками фінансової діяльності: