Сторінка
1

Комерційне кредитування підприємств

Кругооборот коштів підприємства в процесі виробництва продукції, послуг та інших видів комерційної діяльності часто супроводжується тимчасовим браком фінансових ресурсів — покупець продукції з різ­них причин не може своєчасно розрахуватися з постачальником. Тоді виникає потреба у відстрочці платежу, тобто в комерційному кредиті.

Комерційний кредит — це одна з найперших форм кредитних від­носин в економіці, саме він породив вексельний обіг і тим самим сприяв розвитку безготівкового грошового обігу. Основна мета ко­мерційного кредиту — прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.

Комерційний кредит — це відповідна кредитна угода між двома підприємствами — продавцем (кредитором) і покупцем (позичаль­ником). Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, Ufa визначає фінансові зобов 'язання позичаїьника стосовно кредитора.

Відсоток за комерційний кредит входить у ціну товару та суму векселя і, як правило, є меншим, ніж за кредит банківський. Пога­шения кредиту може здійснюватися:

— оплатою векселя;

— передаванням векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі;

— переоформленням комерційного кредиту на банківський. Комерційний кредит принципово відрізняється від банківського:

— в ролі кредитора виступають не спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юридичні особи, що зв'язані з виробництвом або реалізацією товарів та послуг;

— він надається тільки в товарній формі;

— позиковий капітал інтегровано з промисловим або торговим, іцо знайшло практичне втілення у створенні фінансових компаній, холдингів та інших аналогічних структур, які об'єднують підприєм­ства різної спеціалізації і напрямків діяльності.

В операціях з комерційним кредитом виникають певні ризики:

— ризик можливої зміни ціни товарів;

— ризик недотримання покупцем строків оплати;

— ризик банкрутства покупця;

— ризик можливого подорожчання кредиту.

Конкретний строк комерційного кредиту залежить від:

— виду товарів і послуг;

— вартості угоди;

— фінансового стану покупця і постачальника;

— вартості кредиту;

— наявності довготривалих зв'язків між постачальниками і по­купцями;

— якості товару.

Комерційний кредит має свої переваги і недоліки.

До переваг на­лежать:

— оперативність надання коштів у товарній формі;

— технічна нескладність оформлення угоди;

— надання підприємству ширших можливостей маневрування оборотними коштами;

— сприяння розвитку позикового ринку.

Недоліками комерційного кредиту є: обмежені можливості в часі та розмірах; наявність помітного ризику для кредитора; можливість небажаного впливу банків, що дисконтують векселі.

Нині на практиці застосовуються переважно три різновиди ко­мерційного кредиту:

— кредит із фіксованим терміном погашення;

— кредит із погашенням після фактичної реалізації позичальни­ком одержаних товарів;

— кредитування за відкритим рахунком, коли постачання наступ­ної партії товарів на умовах комерційного кредиту здійснюється до моменту погашення попередньої заборгованості.

У XIX і на початку XX ст. у розвинених країнах у галузі внут­рішньої і міжнародної торгівлі переважав традиційний вексельний кредит, із наданням продавцем покупцеві права погашати його ча­стинами. Практикувалось надання продавцями комерційного кре­диту у вигляді відстрочки платежів, без оформлення її векселем, а також надання покупцями комерційного кредиту постачальникам через авансові платежі.

Нині традиційний вексельний кредит починає поступатись міс­цем кредиту, що надається продавцями покупцям через простий за­пис вартості проданих у кредит товарів.

Маючи відкритий рахунок, підприємство-покупець може періо­дично закуповувати товари без оформлення кредитних угод у кож­ному окремому випадку. На замовлення покупця товар негайно від­вантажується, а оплата за нього здійснюється у визначені терміни після одержання рахунку-фактури.

Сьогодні у розвинених країнах відкритий рахунок є основним фінансовим інструментом збуту продукції в оптовій торгівлі. Такий рахунок як одна з форм розрахунково-кредитних відносин між продавцем і покупцем широко застосовується у Великобританії, Німеч­чині, Франції та інших країнах.

Кредит за відкритим рахунком має кілька переваг порівняно з ко­мерційним кредитом у вексельній формі. По-перше, кредит у вексель­ній формі дещо обмежений, оскільки вексельний кредит може надава­тися підприємствами, що виготовляють продукцію, тільки підпри­ємствам, що їх споживають, або товаровиробниками — торговим фір­мам. Кредит за відкритим рахунком не має таких обмежень. Механізм кредитування й розрахунків за відкритим рахунком найчастіше засто­совується у взаємних зустрічних поставках підприємств. На відкрито­му рахунку відображуються взаємні фінансові вимоги й зобов'язання, відбувається залік таких вимог і зобов'язань, що дещо зменшує платі­жні ризики. По-друге, така система кредитування й розрахунків прос­тіша у технічному відношенні порівняно із вексельною формою.

Сьогодні механізм комерційного кредиту істотно змінився. Знач­но розсунулися його межі. Якщо на початку нинішнього століття комерційний кредит функціонував переважно в галузі торгівлі, то нині його використовують практично всі промислові компанії і тор­гові фірми. Завдяки йому фінансується збут не тільки великих, а й дрібних партій товарів.

З метою прискорення реалізації товарів і перетворення товар­ного капіталу на грошовий застосовують такий спосіб надання ко­мерційного кредиту покупцям, як торгові знижки з покупної варто­сті товару (сконто).

Такий спосіб надання комерційного кредиту полягає в тім, що підприємствам-покупцям надається знижка за умови оплати товару у визначений термін. Якщо оплату здійснено покупцем своєчасно, то ціна товару зменшується на суму торгової знижки. Розмір зниж­ки підприємство-кредитор визначає самостійно. У зарубіжній прак­тиці вона становить, як правило, 1—3% вартості товару.

Величина сконто визначається у відсотках, диференціюється за­лежно від строку оплати кредиту і орієнтується на чинний рівень від­соткових ставок.

Підприємства з готовністю надають покупцям сконто, оскільки вартість товару здебільшого калькулюється так, що сума відстроче­них платежів (тобто відсотки за наданий кредит) входить у ціну то­вару. Якщо ж оплата відбувається раніше, то замовнику товару на­дається знижка у формі сконто.