Сторінка
4

Фінансова стратегія підприємства та основні етапи її реалізації

- риночний механізм регулювання діяльності по розробці і реалізації фінансової стратегії;

- механізми державного правового і нормативного регулювання фінансової діяльності підприємства;

- інформаційне забезпечення процесів стратегічного планування і управління фінансовою діяльностю;

- методи фінансового управління підприємства,використовуємі в процесах розробки і реалізаціії фінансової стратегії;

- сукупність фінансових важилів,які забезпечують реалізуємість фінансової стратегії.

Формування і реалізація фінансової стратегії як основи фінансового плану підприємства базується на використанні внутришніх інструментів.

До них можна віднести :

- традиційні інструменти фінансового управління – фінансовий аналіз, бюджетування, антикризисне управління;

- механізми фінансової реструктуризації – ліквідація нерентабельних, неплатоспроможних структур підприємства, контроль за витратами грошових коштів, управління видатками виробництва, інтеграція капіталу з іншими підприємствами;

- інструменти ринку фінансових послуг – факторинг, страхування, лізинг

Під зовнішними механізмами та інструментами можна враховувати регулятори взаємовідносин, які представляють собою зміни і доповне-ння к правилам взаємодії,формуючих на макроекономічному рівні. Ці коректировки к правилам взаємодії становляться інструментами фіна- нсового управління в тому випадку,коли підприємство ініціює їх і являється ексклюзивним користувачем з’являючих при цьому пільг і виділених ресурсів [4, 78].

До інструментів, які підтримують процедури формування і реалізації фінансової стратегії розвитку відносяться :

1. методики по виконанню окремих кроків загального процесу формування і реалізації фінансової стратегії розвитку;

2. моделі фінансового механізму підприємства, іноваційних процесів, що впливають на формування і реалізацію фінансової стратегії.

Серед внутрикорпоративних фінансових інаструментів реалізації стратегії розвитку забезпечують методи фінансового планування і уп-равління підприємства(“гнучкого бюджету”, проценту від продажу, аналізу беззбитковості, управління видатками),а також ситуаційні плани.

Метод “гнучкого бюджету” – пеередбачає визначення капітальних затрат по проектам програми розвитку не у вигляді фіксованих сум, а у вигляді нормативів видатків, що використовувалися як база при визначенні показників діяльності підприємства, наприклад обсяг робіт по іновації. Ефективність розробленої фінансової стратегії,забезпечення її реалізації залежить від якості діяльності організаційної структури фінансових служб підприємства,а значить організаційну структуру фінансово-економічного управління підприємства можна рахувати внутрішньокорпоративним інструментом формування і реалізації стратегії. Визначеня структурних компонентів,їх функцій,складає розробку такого виду організаційного механізму.

Метод проценту від продаж. Може бути використан для отримання оці-нок кожного елементу прогнозуємого бюджету і звіту про прибутки і збитки, які визначаються виходячи з запланованих обсягів продаж. В якості відправних процентних відношень вибираються відношення, які мають місце в поточній діяльності або отримані по ретроспективним даним,або відзеркалюючи бажаний стан з точки зору системи менеджменту. Даний метод дозволяє дуже просто визначити склад балансу і звіт про прибутки та збитки. Метод беззбитковості – метод аналізу точки розриву. Дозволяє визначити обсяги виробництва і продажу, які задовільняють умовам беззбитковості,отримувати інформацію для рішення о цільових розмірах прибутку, забезпечувати гнучкість довогострокових фінансових планів за рахунок можливостей варіації різноматних видів витрат, цін, обсягів продажу.

Серед механізмів внутришнього регулювання окремих аспектів фор-мування і реалізації фінансової стратегії підприємства представляє інтерес метод управління видатками, який базується на узгодженій діяльності структурних підрозділів підприємства.

В основі цього методу лежать три принципа:

1. напівфабрикатний метод обліку витрат,

2. системоскладаюча діяльність головного економічного управління підприємством,

3. використання мотиваційних установок окремих виробництв, які виділені в самостійни центри відповідальності.

Даний метод ефективно використовується для вже сталої номенкла-тури підприємства і може розповсюджуватися на управління видатками по крупним контрактам. Кожен центр відповідальності може приймати участь в одному або кількох контрактах (проектах) підприємства.

Механізми адаптації планів підприємства до зовнішніх умов доцільно будувати на основі ситуаційних планів. Традиційно ситуаційні плани розглядались як методичний прийом забезпечення гнучкості загаль-нокорпоративної стратегії. Ситуаційний план являється в деякому сенсі антиподом стртегічного плану. В ситуаційному плані передбачається, що ті чи інші передбачення, прогнози в стратегічному плані невраховуються.

Ситуаційний план може бути ефективно використовуватися як механізм підтримки реалізації фінансової стратегії. Виходячи з цього ситуаційний план повинен визначити ті можливі або необхідні зміни,які повинні бути здійснені по відношенню к загальній стратегії, цілям і фінансовим субстратегіям підприємства.

Розглянемо деякі механізми формування та реалізації фінансової стратегії розвитку підприємства, створені і використовані в умовах тра-нсформування економіки.

Механізм фінансової підтримки стратегії диверсифікації.

В сучасних умовах трансформування економіки України однією з най-більш ефективнішою стратегією неалізації розвитку для великих підп-риємств являється стратегія диверсифікації. Суть цієї стратегії полягаєв тому,що діяльність різноманітних підрозділів підприємства організу-ється в різних галузях. При цьому підсилюються конкурентні позиції пі-дприємства в галузях,де має місце успіх,розширення сфери функціонування підприємства.