Сторінка
2

Санітарна оцінка букових лісостанів Північної Буковини

Календар сезонних фенологічних фаз бука лісового (європейського) гладкокорого та тріщинуватокорого в лісостанах Північної Буковини.

Середня частина схилів, 2003 — 2004 рр.

Основні фенологічні фази Строки фенофаз бука Основні феноознаки гладко-корого Тріщинувато-корого Набухання бруньок 25.03-4.04 2.04-20.04 Зацвітає анемона дібровна (Anemone nemorosa L.), медунка темна (Pulmonaria abskura Dumort) Облистяність 10.04-20.04 18.04-3.05 Зацвітає ряст Галлера (Coryolalis solida L.) Цвітіння 15.04-25.04 20.04-5.05 Зацвітають фіалка собача (Viola canina L.), зірочник (Stellaria holostea L.) Дозрівання плодів 5.09-25.09 20.09-5.10 Опадання плодів 5.09-18.09 19.09-30.09 Пожовтіння листя 20.09-10.10 5.10-20.10 Листопад 5.10-25.10 20.10-12.11

Таким чином, різниця в строках основних фенологічних фаз цих форм бука сягає 15 днів. Особливо це помітно було в 2004 р., коли весна поступово змінювала зиму. Є дані, що належність до відмічених форм дерева зберігають постійно [12,18]. Видовий склад шкідників та збудників хвороб, виявлених при обстеженні. Плоди та насіння Збудники хвороб:

• гниль плодиків бука (Botriosporium difusum Cdа);
• загнивання плодиків бука (Xylaria carpophila Fr.).

Шкідники:

• п’ядун зимовий (Operophthera brumata L.);
• листовійка-частушка (Cacoecia crataegana Hb.);
• довгоносики (видовий склад уточнюється);

інші (миші, дикі кабани). Сіянці та самосів у лісі Збудники хвороб:

• гниль сіянців (фітофтороз) (Phytophthora omnivora de Bary.);
• вилягання (дитяча хвороба) сіянців (Pythium debarianum H.);
• фузаріоз (Alternaria tenuis Nees.);
• сіра пліснява (Botrytis cinerea Pers.);
• задушення сіянців (Thelephora terrestris Ehrenb.);
• борошниста роса (Mycrosphaera alphіtoides G.);
• песталоціоз сіянців (Pestalotia hartigii Tub.).

Шкідники (хрущі):

• травневі — західний (польовий) (Melolontha melolontha L.) та східний (лісовий) (M. hippocastani F.);
• червневий (Amphimallon solstitiales L.);
• квіткоїд (Anomala dubia Scop.).

Гілки Збудники хвороб:

• вюйллемінія з’їдаюча (Vuilleminia comedens Nees.);
• імпекс молочно-білий (Impex lacteus Fr.);
• усихання гілок (нектріоз) (Nectria cinnabarina Fr.);
• нуммулярієвий некроз гілок і стовбурів (Nummularia bulliardi Tul.).

Шкідники: букова пагонова попелиця (Lachnus exicator Alt.). Бруньки та листя Збудники хвороб:

• бура плямистість листків (Gloeosporium fagi West.);
• борошниста роса (Mycrosphaera alphitoides Griv.).

Шкідники:

• зимовий п’ядун (Operophthera brumata L.);
• обдирало звичайний (Erannis defoliaria Cl.);
• обдирало оранжевий (Erannis aurentiaria Esp.);
• буковий листовий довгоносик (Phyllobius viridicollis F.);
• букова виємчастокрила міль (Chimabache fagella F.);
• листокрутка дубова серпокрила (Ancylis mitterbacheriana Schif.);
• листокрутка розанна (Cacoecia rosana L.);
• букова міль строкатка (Lithocolletis faginella Z.);
• букова мохната попелиця (Phyllaphis fagi L.);
• буковий кліщик (Monoctenus sulcatus Nal.).

Стовбури. Збудники хвороб:

• східчастий рак гілок і стовбурів (Nectria galligena Bres.);
• справжній трутовик (біла мармурова заболонно-ядрова стовбурна гниль) (Fomes fomentarius (L.ex. Fr.) Gill.;
• несправжній трутовик (біла смугаста центральна стовбурна гниль) (Phellinus igniarius (L.ex. Fr.) Gоel.);
• біла гниль стовбурів (лускатка струповидна) (Pholiota squarosa (Mull.) Guet.);
• жовто-біла заболонна стовбурова гниль (стереум шерстистий) (Stereum hirsutum (Willd.) Pesc.);
• опеньок осінній (Armillariella melleaе (Fr.ex. Vahl.) Karst.).

Шкідники:

• буковий крифал (короїд буковий) (Ernoporus fagi Fabr., род. короїди);
• західний непарний короїд (Xyleborus dispar F.);
• двокольоровий короїд (Taphrorychus bicolor Hrbst.);
• дубовий деревинник (Trypodendron domesticum L.);
• дубовий заболонник (Scolytus intricatus R.);
• букова дицерка (Dicerca berolinensis , род. златки);
• зелена вузькотіла златка (Aqrilus viridis L.);
• листяний свердлик (Elateroides dermestoides L., род. свердлики);
• дубова бронзова златка (Chrysobothris affinis F.);
• мармуровий скрипун (Saperda scalaris L., род. вусачі);
• булавобедрий вусач (Acanthoderes clavipes Schr.);
• сірий осиковий вусач (Xilotrechus antipole);
• сірий кленовий вусач (Leiopus nebulosus);
• чорна лептура (Leptura scutellata F.);
• великий короткокрилий вусач (Necydalis major L.);
• полосато-строкатий кліт (Anaqlyptus mysticus L.);
• рагій чорноплямистий (Raqium mordax D.);
• шашіль строкатий (Xestobium plumbeum, род. шашелі);
• гребінчастовусий шашель (Ptilinus pectinicornis L.).

Процес відмирання дерев у молодому віці найчастіше починається з заселення їх крони зеленою вузькотілою златкою, крифалом буковим і в завершальній стадії кленовим вусачем та шашелями. Найбільш небезпечні збудники хвороб у цей час — вюйлеміннія з’їдаюча та нектриєвий некроз кори. В деревостанах, краще освітлених сонцем, наприклад після першого прийому поступової рубки, ентомофітопатологічний комплекс є значно чисельнішим, особливою на деревостанах старше 100 років. Першими заселяють дерева буковий крифал, двокольоровий короїд, зелена вузькотіла златка Нижню частину стовбурів заселяють дубовий деревинник, сірий кленовий вусач, листяний свердлик. Вусачі, як правило, заселяють дерево тоді, коли воно вже уражене грибами опеньком, справжнім трутовиком та ін. Висновки Головною загрозою щодо збереження біорізноманіття букових лісостанів Північної Буковини є антропогенний вплив на лісові екосистеми, що призводить до помітної втрати ними біологічної стійкості. Не зважаючи на те, що бук належить до порід порівняно стійких проти ентомофітопато-логічного комплексу, при проведенні лісопатологічних рекогносцирувальних й детальних обстежень виявлена значна кількість видів шкідливих комах і збудників хвороб, які призводять до патологічних змін у букових насадженнях. Ентомофітопатологічний комплекс присутній і важливий на всіх етапах життя бука — від насінини до зрілого стану. Найбільше господарське значення мають 21 виявлені збудники хвороб і близько 40 видів шкідників лісу. Першопричинами ослаблення букових лісостанів є запровадженні дві-три прийомні рівномірнопоступові рубки головного користування. При цьому спрацьовують такі фактори: збільшується кількість дерев з сонце- опіками, морозобійними тріщинами. Через розкачування вітром залишених дерев спостерігаються обриви їх кореневої системи. Важливими серед антропогенного фактора виступають механічні пошкодження дерев при їх валці, трелюванні, а також неорганізованими туристами. У 65% дерев, що аналізувались після проведення першого прийому поступової рубки, вже після 5 років були виявлені несправжнє ядро, гнилі, міцелій опенька. Ентомостовбуровий комплекс при цьому налічував 20 видів небезпечних представників з родини короїдів, златок, вусачів, шашелів. Досягти господарської стиглості бука через 20 років, як це рекомендується для умов Карпат [4], в умовах Північної Буковини практично неможливо. Вже через 5 років після першого прийому рубки втрати ділової деревини сягають значних розмірів. Розріджені деревостани після проведення інтенсивної рубки, що призвела до повноти насадження 0,5 і нижче стають резерваціями п’ядунів та листовійок, які значною мірою впливають на врожай плодів бука. Оскільки спрогнозувати „засівний” рік і під нього провести другий прийом рубки вкрай важко, найбільше відповідають природі букових лісів Північної Буковини групово-вибіркові рубки [17,22,32]. Кількість прийомів при цьому залежно від крутизни схилів 4-5, з оптимальним терміном між ними 4-5 роки. В такому випадку спостерігається найменший негативний вплив антропогенного фактора на лісові екосистеми бука лісового, найбільшою мірою досягається створення різновікових, мішаних, групово-структурованих біологічно стійких насаджень.