Сторінка
1
Сучасне садівництво базується на інтенсивних технологіях вирощування, при яких на гектарі розміщується 2-5 і навіть до 10 тисяч дерев на карликових вегетативно розмножуваних підщепах (М9 і його клони, М26, Р22, Д1071 та ін.). Такий сад уже на другий рік після садіння забезпечує 15 т/га плодів високої якості, а на 3-4-й рік — 30-40 т/га, чим уже окуплюються витрати на садіння саду. Рівень урожаю 50-60 т/га з 5-6-го року такого саду забезпечує йому високу рентабельність. Карликові підщепи М9, М26, М7, які викликають дуже ранній вступ у пору плодоношення, характеризуються слабким приростом. Розробка технологій на вегетативно розмножуваних підщепах включає вивчення питань: сортопідщепних комбінувань, формування саду за системою стрімкого веретена із застосуванням літнього обрізування і "виривання" гілок у різні строки, полив разом з підживленням (фертигація), інтегрований захист від шкідників та хвороб, а також умови зберігання плодів у плодосховищах із застосуванням холоду. В умовах Мліївського інституту садівництва (Центральне відділення) і в приватному секторі були закладені досліди на М9 і MM 106 сортами Флоріна, Фієста, Айдаред, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд. Обрізування дерев у перший рік не проводили за виключенням зрізу центрального провідника на висоті 65-70 см саджанців, які були не кроновані. Бічні пагони відігнули під прямим кутом або наближено до нього. В одному із варіантів укорочення центрального провідника не проводили. Формування виконували за методикою стрімкого веретена. Протягом червня-липня здійснювали зелені операції. Нормування врожаю робили вручну, залишали плоди, які були краще розвинені в кількості 20-25 шт. на дерево. Поливали з розрахунку 2-4 л/дерево щоденно. В боротьбі зі шкідниками та хворобами застосовували скор, купроксат, децис, золон і бордоську рідину. На другий рік продовжували формувати стрімке веретено, обрізки не застосовували, всі бічні пагони у нижній частині крони до висоти 150-160 см від поверхні ґрунту відгинали до прямого кута. Пагони, які були розміщені вище 160 см і довші 20-25 см, виламували різким рухом до низу (виривали разом з корою). Після двох років формування дерева набрали вигляду стрімкого веретена. На третій рік робота була спрямована на утримання набраної форми стрімкого веретена. На окремих деревах, прищеплених на М9, сорт Джонавелд застосовували видалення бічних гілок у нижній частині крони. Видаляли гілки, які досягли в місцях відгинання, біля штамбу однієї третьої його товщини штамба. Вирізали, роблячи зріз навкіс, де з нижнього боку залишали 1,5-2 см, а з верхнього не залишали зовсім. Жирові пагони, які не підходили за місцем розташування в кроні для формування шляхом відгинання були видалені (вирвані разом з корою). При виконанні такого заходу в липні місця видалення до кінця вегетації затягнулись корою і нові пагони не виростали, там де жирові пагони вирізали, знову з’являлися нові. У місцях, де були видалені бічні гілки через надмірну товщину косим зрізом рано навесні до розпускання бруньок з нижньої частини виросли гілки на заміщення видалених. Протягом трьох років на М9 в усіх сортах була сформована крона і отримували врожай на другий і третій роки. У сорту Айдаред урожайність становила 75,6-87,2 ц/га. В приватному саду врожайність була у сорту Айдаред — 38,1 т/га, Джонавелд — 41,9 т/га, Голден Делішес Рейндерс — 42,1 т/га. Таким чином, інтенсивні технології забезпечили товарний урожай на другий-третій рік. Основою раннього вступу в товарне плодоношення послужили підщепа М9, формування основних скелетних гілок під прямим кутом, висока окуліровка (10-15 см), мінімальне застосування обрізки. Протягом вегетаційного періоду необхідно підтримувати водний режим ґрунту за допомогою краплинного зрошення. При формуванні не можна обійтися без обрізування дерев. Під час обрізування потрібно враховувати вік дерев та їх загальний стан. У сучасному садівництві все більшого значення набуває літнє обрізування дерев. На думку А.Міка (1994, 1995), І.І.Хоменка, Іг.І.Хоменка (1999), цим заходом можна, з одного боку, послабити ріст пагонів і стимулювати закладання генеративних бруньок, а з іншого — поліпшити умови освітлення крони. Для кращого освітлення всередині крони скелетні гілки вкорочують на зовнішню гілку. Методи і строки обрізування обумовлюють силою росту і реакцією сорту. За даними Е.Makosza (1994), А.Міка (1994, 1996), при інтенсивному рості обрізування дерев проводять після цвітіння, а влітку видаляють сильні однорічні прирости. Літнім обрізуванням покращується доступ світла в середину крони, при цьому приріст пагонів зменшується на 20-30%. Нами були закладені досліди з вивчення впливу літнього обрізування дерев яблуні на формування врожаю. В цьому досліді обрізку проводили у такі строки: до цвітіння, після цвітіння, середина липня і середина серпня, а також кінець серпня. Формування дерев здійснювали у вигляді стрімкого веретена. Поряд із укороченням і вирізанням пагонів проводили виривання пагонів у ті ж строки. Основними сортами у досліді були Айдаред, Фієста, Флоріна, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, прищеплені на М9, розміщені 3,75 х 1,0 (2667 дер./га) та на підщепі MM 106 за схемою розміщення 3,6 х 2,0 м (1388 дер./га). Наступний дослід був закладений у саду посадки 1990 р. на деревах сорту Росавка з насіннєвою підщепою. Форма крони — розріджено-ярусна. Вивчались способи обрізки: звичайна, що прийнята в господарстві (контроль); однорічних пагонів і пагонів з однорічним приростом на 1/3 їх довжини. Обрізку виконували у такі строки: а) перед цвітінням; б) після червневого осипання зав'язі; в) кінець третьої декади липня — початок серпня (в період заготівлі живців для проведення окулірування підщеп). У першому досліді, де обрізку проводили до цвітіння, відмічено посилений ріст пагонів — на 27— 32% вищий порівняно з обрізуванням у кінці серпня (особливо посилений ріст відмічено на сортах Джонавелд, Флоріна, з підщепами MM 106). При обрізуванні, а також вириванні гілок відразу після цвітіння, відмічено деяке загущення крони. При цьому довжина пагонів не перевищувала 70% від довжини пагонів з обрізуванням до квітування (контроль). Загущення жировими пагонами було на деревах, де гілки вирізали, а там, де були вирвані — такого явища не спостерігалось і рани до кінця вегетації повністю затягувались корою. У варіантах, де обрізування і виривання гілок проводили в середині липня і серпня та в кінці серпня, відмічено розгалуження пагонів, що поліпшує формування дерев і сприяє меншому загущенню. Застосовані прийоми формування і обрізування дерев у молодому саду були спрямовані на гальмування інтенсивного росту. При проведенні обрізування в середині липня відмічено збільшення закладання плодових бруньок на 18 — 30%. Обрізування в кінці літа стимулювало утворення кільчаток, які на наступний рік закладали плодові бруньки і через рік плодоносили. Пізньолітнє обрізування поліпшувало освітленість крони, плоди мали гарний рум'янець і швидше достигали. Урожайність сорту Фієста становила 75,6-87,2 ц/га. Айдаред — 381 ц/га (у приватному секторі на третій рік), Голден Делішес — 421 ц/га (схеми посадки 3,0 х 1,0 м). Ширина крони знаходилась у межах 1,26-1,50 м. При вириванні гілок у кінці літа відмічено підмерзання ран узимку. Рани до кінця вегетації незатягувались, тому в другій половині літа цей прийом проводити небажано. У наступному досліді з деревами сорту Росавка, на сьомий рік дерева досягли таких параметрів: обхват штамбу на кінець вегетаційного періоду — 29,3-34,8 см; висота дерев підтримувалась на рівні 3,3-4,0 м. Діаметр крони був у межах 2,8 — 3,6 м. Спостерігався добрий приріст пагонів, що досягав 84,8 см (довжина пагонів на деревах, на яких перед квітуванням обрізали однорічний приріст). Ці дерева мали максимальний об'єм крони — 7,4 м3, ті, на яких обрізали пагони на 1/3 їх довжини після червневого осипання зав'язі — 7,2 м3, а дерева з обрізкою перед квітуванням (контроль) — 6,0-7,1 м3. На інших деревах об'єм крони становив 4,8-6,4 м3. Таку ж закономірність одержано за даними площі проекції крони. Найбільшу площу землі освоєно кронами дерев, на яких перед квітуванням обрізали однорічний приріст — 25,5%, а також на деревах, де проводили обрізку в кінці липня — на початку серпня (під час окулірування підщеп) — 24,0% і після червневого осипання зав'язі, коли обрізку пагонів проводили на 1/3 їх довжини — 25,5%. Урожайність дерев сорту залежно від строку і способу обрізки була в межах 14,5-20,5 кг плодів з дерева. Різниця в урожайності дерев несуттєва. Спостерігалась тенденція до збільшення врожаю у дерев, які обрізали перед цвітінням і в кінці липня — на початку серпня із застосуванням звичайної обрізки, яка прийнята в господарстві (контроль). Переважна якість плодів була високою у всіх варіантах досліду, їх кількість відповідала вищому і першому товарному сорту (середня маса плоду становила 218,2-266,7 г). Найбільшими за середньою масою виявилися плоди у варіанті, де проводили обрізку однорічних пагонів перед квітуванням (266,7 г). Дисперсійний аналіз даних середньої маси плоду показав, що різниця між контролем і варіантами досліду істотна на 5% -му рівні значення. Найбільш забарвленими були плоди у варіантах, де обрізку пагонів проводили після червневого осипання зав'язі та в кінці липня — на початку серпня. За результатами досліду найбільш продуктивними щодо навантаження дерев яблуні плодами на 1 м3 об'єму крони та на 1 м2 горизонтальної проекції крони були варіанти, де проводили обрізку однорічного приросту на 1/3 довжини перед квітуванням (4,9 кг/м3; 3,4 кг/м2) та у контрольному варіанті (4,1 кг/м3; 3,3 кг/м2), де здійснювали звичайну обрізку дерев у кінці липня — на початку серпня та обрізку однорічних пагонів у цей же період (табл. 1). Найменше питоме навантаження плодами було у варіанті, де на деревах перед квітуванням проводили обрізку однорічних пагонів. Аналогічні дані отримані щодо питомого навантаження плодами на 1 см2 поперечного перерізу штамба (табл. 1, 2). Дані табл. 2 свідчать, що на сьомий рік плодоношення в інтенсивному саду на підщепі М9 отримано врожай плодів сорту Джонавелд і Голден Делішес Рейндерс — 43,2 т/га, а сорту Айдаред — 48,9 т/га при розміщенні 2667 дерев/га і формуванні стрімкого веретена. По сорту Фієста в цьому ж саду отримано врожайність 28,3 т/га (значно нижчий). Це пояснюється тим, що взимку 1997 р. дерева підмерзли. Сорт Фієста слабозимостійкий. 1. Продуктивність дерев яблуні
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Завантажити рефератПерейти на сторінку номер:
1 2
1 2