Сторінка
2

Протиукраїнський універсалізм у нашій українській церкві

Серед цієї загальної українофобії в нашому церковному житті приємно буде вказати нам на один великий виїмок нашої церковної дійсности. Ним є Український Католицький Університет у Львові. Не лише в назві, але і у всіх своїх повідомленнях, зверненнях, бюлетенях, звітах з діяльности, в конференціях, наукових дискусіях тощо слово «Український» дуже часто вживається і ніхто проти цього не протестує. Ані Ватикан. Як це пояснити? Дуже легко .

Слово «Католицький» після слова «Український» вказує на загальний католицький характер цього університету. А загальне слово «католицький» означає те саме, що «римо-католицький». А експансія римо-католицизму в Україні є якраз головним пріоритетом Ватиканської «остполітики». Тому популяризація загального католицизму серед українського народу, як ідея «Католицької Церкви», а вже особливо тип «Українця Католика» є Ватиканові дуже потрібні. Але чи така синтеза українства і римо-католицизму є дійсно можливою? Історія доказує, що ні. Римо-католицизм в Україні ніколи не був, не є і не буде українським, завжди служитиме польським інтересам і дуже погано записався на сторінках нашої історії. Про це виразно свідчить доля Холмщини, Підляшшя, а також і Засяння.

Тому дуже побажаним було б, щоб наш Український Католицький Університет перейменував себе на «Український Греко-Католицький» або «Православно-Католицький» і почав діяти в цьому дусі: в дусі українських церковно-релігійних традицій. Щоб більше уваги присвячував сучасній українській церковній проблематиці, українському екуменізмові, питанню поєднання Українських Церков київської традиції. Також і питання єдности Вселенської Церкви треба розглядати не в дусі римо-католицизму, але в дусі традицій християнських першого тисячоліття, коли і Україна стала християнською, незалежною від чужих церковних центрів.