Сторінка
2
Місцеві традиційні культи і релігії – це автохтонні вірування, культи, обряди, що склалися в народів Африки в процесі історичного розвитку до появи на цьому континенті арабів і європейців. Поширені серед більшої частини місцевого населення країн Тропічної, Південної Африки і на острові Мадагаскар.
Хоча складеними компонентами релігійних представлень більшості африканців є фетишизм (шанування матеріальних предметів), анімізм (віра в численні душі і парфуми), магія (чаклунство, марновірства), мана (безлика надприродна сила), термін «місцеві традиційні культи і релігії» дуже умовний, оскільки застосовується для позначення різних релігійних представлень, культів, вірувань і обрядів багатьох народів Африки, що знаходяться на визначених соціально-економічних рівнях розвитку. Ці культи і релігії можна розділити на дві великі групи: родоплемінні та національно-державні.
Істотне місце в житті африканських народів займає культ предків. Об'єктом шанування, як правило, є прабатьки родини, роду, племені і т.д., яким приписують надприродні здібності робити як добро, так і зло. Поширені в Африці також культи сил природи і стихій. Ці культи характерні для тих народів, у яких зберігаються різні форми родоплемінних укладів (наприклад, у готтентотів, гереро й ін.). Для народів з розвитий чи державністю, що складаються, (зулуси, йоруба, акан і ін.) характерні політеїстичні державні релігії з розвитим пантеоном богів. В автохтонних традиційних религиях Африки велике місце займають ритуали, церемонії, ритуали і т.д., що звичайно зв'язують з етапами життя людини.
Усього місцевих традиційних релігій дотримує понад третину населення Африки (130 млн.). Майже усі вони проживають до півдня від Сахари, складаючи близько 42% населення цього регіону. Більш половини зосереджено в Західній Африці.
Іслам – релігія, принесена в Африку з Аравійського півострова. У середині VII ст. Північна Африка була завойована арабами. Прибульці поширювали іслам за допомогою адміністративних і економічних заходів. Повна ісламізація Північної Африки закінчується до XII ст. ДО XVIII ст. відбувається ісламізація народів східного узбережжя Африки і північно-західної частини острова Мадагаскар. Трохи пізніше вплив мусульманства поширилося на всю Тропічну Африку, де іслам почав успішно суперничати з християнством.
Серед мусульманського населення сучасної Африки розповсюджений головним чином іслам суннітського напрямку. Суннізм представлений усіма чотирма мазхабами (чи релігійно-правовими школами).
Значну роль серед африканських мусульман грають суфійські ордена (чи братерства). Духовні глави деяких з цих братств дуже впливають на політичне життя в ряді африканських країн. Так, у Сенегалу великим впливом користається керівник братерства муридів, у Нігерії – глава тиджанитів і т.д.
Представників другого напрямку в ісламі – шиїзму в Африці менш чверті мільйона чоловік. Здебільшого це іноземці – вихідці з Індостанського півострова, і в меншому ступені місцеве населення.
Іслам сповідає понад 41% населення Африки (біля 150 млн. чоловік). Біля половини прихильників ісламу (47,2%) зосереджено в країнах Північної Африки, причому в Єгипті проживає більш п'ятої частини африканських мусульман. У Західній Африці мусульмани складають понад 33% населення, половина з них знаходиться в Нігерії. У Східній Африці зосередженоі менш п'яті частини мусульманського населення, де вони складають 31% жителів.
Поширення християнства в Африці почалося з II ст. н.е. Спочатку воно поширилося в Єгипті й Ефіопії, а потім по узбережжю Північної Африки. На початку IV ст. серед християн Африки виник рух за створення незалежної від Рима африканської церкви.
З XV ст., із приходом завойовників-португальців в Африці починається новий період поширення християнства, але вже західного напрямку.
Християнство в даний час сповідають 85 млн. чоловік. Близько 8 млн. з них – вихідці з чи Європи їхні нащадки. Прихильники окремих напрямків у християнстві розподіляються в такий спосіб: католики – понад 38% (33 млн.), протестанти – близько 37% (31 млн.), монофізити – більш 24% (20 млн.), інші – православні й уніати. Більше всього християн сконцентровано в країнах східної Африки – понад третину (35% населення), стільки ж у Західній Африці. У Південній Африці християни складають четверту частину населення регіону, причому тут католиків приблизно в три рази менше, ніж протестантів. У східному регіоні більш половини християн – монофізити, і майже усі вони проживають в Ефіопії. У більшості країн католики переважають над протестантами. У Заїрі живе п'ята частина всіх африканських католиків. Більш ніж по двох мільйона з них у Нігерії, Уганді, Танзанії і Бурунді.
Половина всіх африканських протестантів приходиться на двох країн – ПАР (27%) і Нігерію (22%). Приблизно по одному мільйоні проживає в Заїрі, Гані, Уганді, Танзанії і на острові Мадагаскар.
Індуїзм в Африці сповідають вихідці з Індостанського півострову та їх нащадки, яких нараховується 1,1 млн. – близько 0,3% населення Тропічної і Південної Африки. Розподілено вони нерівномірно. На острові Маврикій, де індуісти складають понад половину населення, зосереджено більш 2/5 їхньої загальної чисельності, у ПАР – більш третині, а в Кенії – десята частина. Невеликі громади индуистов маються в країнах Східної Африки.
З інших південно- і східно-азіатських релігій, що мають поширення серед індійців і почасти китайців, варто назвати сикхизм – 25 тис. прихильників, джайнізм – 12 тис., буддизм і конфуціанство – 25 тис. чоловік.
Іудаїзм сповідають близько 270 тис. жителів Африки.
4. Америка
До початку європейської колонізації корінне населення Америки (різні групи індіанців, а також ескімоси) дотримувало різних місцевих культів. Серед багатьох індійських народів зберігалися тотемістичні вірування. Помітну роль грали магічні представлення. Існувала також віра в деяку безособову силу, що нагадує меланезійську ману. Однак найбільш характерної для доколумбової Америки була віра в душі і парфумів. Чимале поширення одержав в індіанців культ природи, різні культи, зв'язані з їхньою господарською діяльністю, а також культ предків.
Завантажити реферат