Сторінка
2

Історія перекладів Біблії

Поважні здобутки в перекладах Біблії українською літературною мовою досягнуті в XIX столітті. Незважаючи на тяжкі заборони, накладені на українську мову окупаційними режимами, в XIX столітті були зроблені сім перекладів Біблії, в її окремих частинах, українською мовою: Маркіяном Шашкевичем, Пилипом Морачевським, Антоном Кобилянським, Пантелеймоном Кулішем, Іваном Пулюєм, Іваном Нечуєм-Левицьким, Олександром Бачинським.

У 2003 році виповнилося 100 років відтоді, як у 1903 році побачив світ перший повний переклад Біблії українською мовою, здіснений Пантелеймоном Кулішем, Іваном Нечуєм-Левицьким, Іваном Пулюєм.

Переклад здійснювався протягом тривалого часу. Розпочав працю у 1868 році Пантелеймон Куліш. Від початку перекладу, до моменту, коли він побачив світ, пройшло 35 років.

Пантелеймон Куліш спочив у Бозі в 1897 році й встиг перекласти Новий Завіт та більшу частину книг Старого Завіту. Історія титанічної праці цього сподвижника не була простою та гладкою. Для того, щоб перекладати Біблію, Пантелеймон Куліш вивчив давньогрецьку та давньоєврейську мови. Варто також згадати, що єдиний примірник вже перекладеного Старого Завіту у листопаді 1885 року згорів при пожежі на хуторі Мотронівка на Чернігівщині, де жив того часу Куліш. Йому, на той час вже літньому чоловікові, довелося розпочинати працю спочатку. Частину книг Старого Завіту переклав Іван Нечуй-Левицький, а Псалтир переклав Іван Пулюй. Згодом переклад Біблії цих авторів перевидавався 6 разів.

Ювілейне видання Біблії Куліша, Нечуя-Левицького та Пулюя.

до святкування Дня Біблії

Та лише невтомному Пантелеймонові Кулішеві, у співпраці з Іваном Пулюєм та Іваном Нечуєм-Левицьким, вдалося завершити повний переклад Біблії українською мовою. На це пішло майже півстоліття праці (через вкрай несприятливі умови). Українська Біблія в перекладі Куліша з'явилася друком лише 1903 року, вже по упокоєнні перекладача. У біблеїстиці загальноприйнято вважати Кулішів переклад першим повним перекладом Біблії українською мовою.

Другий повний переклад Біблії українською мовою здійснив у 20-30-х роках XX століття професор Іван Огієнко (митрополит Іларіон). Це найбільш поширений і вживаний сьогодні переклад Біблії.

Третій повний переклад Біблії українською мовою здійснив під егідою греко-католицького Чину св.Василя Великого перекладач Іван Хоменко в середені XX століття. Під назвою "Святе Письмо" цей переклад був уперше надрукований у Римі 1963 року і відтоді кілька разів перевидавався.

Всі три дотеперішні переклади Біблії українською літературною мовою здійснені з ранніх християнських біблійних текстів давньоєврейською, арамійською та давньогрецькою мовами.

Четвертий повний переклад Біблії було доручено здійснить священикові, біблеїстові-богослову доктору Рафаїлу Турконякові, який уже на той час мав досвід праці над біблійними перекладами.

Причин для початку нового, четвертого перекладу Біблії українською мовою було дві: 1) подальший розвиток світової біблеїстики в другій половині XX століття, зокрема, біблеїстичної текстології та біблеїстичної археології; 2) розвиток української мови, відновлення норм традиційного українського правопису, збагачення лексики, узгодження української біблійної термінології з аналогічними термінологіями інших народів.

Ті дослідники, які вивчають українські переклади Біблії, сходяться на одному: в Україні досі немає повного і адекватного перекладу Біблії українською мовою. Дехто вважає це свідомими маніпуляціями з боку різних конфесій чи суспільних груп, а відомий український культуролог і перекладач Лесь Герасимчук пояснює це загальним ставленням до культури в Україні.

Лесь Герасимчук наголошує, що будь-яка відокремлена від держави конфесія може використовувати різні версії Біблії, але він переконаний, що українській культурі потрібен хоча б один достеменний переклад Біблії, прокоментованої на основі всього комплексу сучасних наук.

Останні переклади Біблії, які з’явилися на українських прилавках, зроблені з англійської та російської мов. Крім того, в Україні відсутня біблійна археологія як окрема наука.

У наших бібліях в усіх перекладах через незнання біблійної археології та історії фальсифіковано всю етнографію, фальсифіковано імена, географічні назви і так далі внаслідок підходу міжетнічних стосунків, якихось там ідеологій і так далі, змінено все тло абсолютно.

Крім того, втрачена поетичність. В нас жоден текст нормально не перекладений поетичний як поезія. Там же є дуже цікаві ліричні речі, ритмізовані. Цього всього в перекладах немає.

Деякі конфесії принципово не визнають окремих книг, вони їх не вважають як такі, що створені за Божим натхненням. Але вони могли б використовуватися. Ми могли б дати повний набір текстів, а кожна конфесія, видаючи це, могла б видавати ті тексти, котрі вони визнають.

Цікаво, що до перекладів Біблії слов’янськими мовами в давній Болгарії та на Балканах були причетні ранні протестанти, богоміли. Про це писав ще академік Сергій Єфремов. Протестанти відіграли також свою роль і в перекладах Біблії українською мовою.

У нас ніколи не згадується, що у нас одним із борців за українську національну мову, наприклад, в 16-17-18 ст. були саме протестанти, а не якісь інші християнські конфесії. Бо у них таке завдання було, ближче вони стояли до народу, вони не були такими лакузами, не прислужувати тим чи іншим загарбникам, котрі були в Україні.

Крім того, треба пам’ятати, що в Україні, крім російської державної мови, котра насаджувалася, в нас теж була польська державна мова в частині України. Багато польських видань виходило в Україні, і саме українці їх робили, наприклад, на теренах так званої західної України.

А в польсько-литовській державі при тому, що реноме української мови було чи не вище, ніж в українській незалежній Україні тепер, там теж видавалися біблії різними мовами. А тим більше – Євангелії видавалися різними мовами.

Про це теж треба пам’ятати, що українці використовувалися не тільки українськими джерелами, а з огляду на рівень освіти в України, ходили і грецькі тексти, і латинські, і німецькі. Дуже багато ходило чеських перекладів і польських. Біблія Вуйцека – це взагалі величезне досягнення, вона справила набагато більший вплив на українську культуру, ніж про це зараз згадують.

Використана література