Сторінка
5

Правовідносини, Конституція, місцеве самоврядування, поняття «опіка», адміністративне стягнення

У ч. З ст. 24 КпАП України зазначається, що законодавчи­ми актами України можуть бути встановлені й інші, крім заз­начених у цій статті, види адміністративних стягнень. За одне адміністративне правопорушення може бути накладене основ­не або основне і додаткове стягнення.

Розглянемо суть адміністративних стягнень:

попередження — письмове або в іншій формі офіційне зас­тереження уповноваженою посадовою особою співробітника про неприпустимість скоєння ним адміністративних правопо­рушень;

штраф — майнове стягнення, яке полягає у вилученні у по­рушника певної грошової суми на користь держави;

сплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення — примусове вилучення цього предмета з метою його реалізації і передачею одержаної внаслідок цього суми колишньому власникові за відрахуванням витрат на зазначену реалізацію;

конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення чи безпо­середнім об'єктом адміністративного правопорушення — при­мусове безоплатне вилучення цього предмета у власність держави; конфіскованим може бути лише предмет, який є приватною власністю порушника, якщо інше не передбачено законодавчими актами;

позбавлення спеціального права, наданого громадянинові — застосовується на строк до 3 років за грубе порушення чи система­тичне порушення порядку користування цим правом;

виправні роботи — призначаються на строк до 2 місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з утриманням до 20 відсотків її заробітку у доход держави; призначаються районним (міським) судом (суддею);

адміністративний арешт — застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до 15 діб; призначається районним (міським) судом (суддею).

Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, перелічені відповідно у ст. 34,35 КпАП України.

Пом'якшуючими відповідальність обставинами визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Цей перелік не вичерпний, відкритий. Орган (посадова осо­ба), який розглядає справу, може визнати пом'якшуючими й обставини, не передбачені законом (наприклад, наявність у порушника утриманців, похилий вік, бездоганну трудову діяльність і т. ін.).

На відміну від пом'якшуючих в ст. 35 КпАП України наве­дено повний перелік обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення. До них належать:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопо­рушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчини­ла злочин;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння.

При накладенні стягнення обставини, що пом'якшують і обтягують відповідальність, враховуються лише за умови, що вони перебувають за межами складу правопорушення, тобто не є його складовою частиною. Так, вчинення дрібного хулі­ганства в стані сп'яніння обтяжує відповідальність порушни­ка, а керування транспортним засобом у стані сп'яніння не об­тяжує, тому що ця ознака безпосередньо входить до складу правопорушення.

Органи (службові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначаються главою 17 КпАП України. До них належать:

адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад — розгляда­ють усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком тих, які належать до компетенції інших органів; створюються відповідною державною адміністрацією у складі голови, секретаря і членів комісії;

виконавчі комітети селищних та сільських рад — розглядають справи про порушення громадського порядку, правил торгівлі та інші аналогічні порушення;

комісії по боротьбі з пияцтвом при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах рад — розглядають спра­ви про порушення правил торгівлі спиртними напоями і роз­пивання спиртних напоїв на виробництві;

районні (міські) суди (судді) — розглядають справи про ад­міністративні правопорушення, віднесені до їх компетенції; судді одноособове розглядають справи про дрібне хуліганство, порушення правил адміністративного нагляду;

органи внутрішніх справ (ОВС), органи державних інспекцій та інші уповноважені органи — розглядають справи, віднесені до їх компетенції законодавством. Так, ОВС розглядають спра­ви про порушення громадського порядку, прикордонного ре­жиму та інші.