Сторінка
6
Всі решта свічок є своєрідною видозміною цих за рахунок подовження чи скорочення тіл і тіней. Деякі з них носять достатньо екзотичні і навіть поетичні назви: «ранкова зоря», «вечірня зоря», «темні хмари», «три падаючі свічі», «дві ворони, що злітають» тощо. Існують цілі альбоми таких фігур.
2. «Хрестики-нулики». Під цією назвою, що навіває дитячі спогади, сховано один з найстаріших методів технічного аналізу, створений більше 100 років тому. Аналіз руху акцій методом «хрестики-нулики» був розроблений як логічний, продуманий спосіб ведення звіту про боротьбу між попитом і пропозицією. Закон попиту і пропозиції управляє рухом ціни акцій або будь-чого іншого: якщо більше покупців, аніж продавців, готових продати , то ціна зростає. З іншого боку, коли продавців більше, ніж покупців, ціна падає.
Графік «хрестики-нулики» просто демонструє, хто виграє битву – попит чи пропозиція. Основна особливість цього способу побудови графіку полягає в тому, що на ньому немає осі Х. Зміст цього методу в тому, що на осі ординат позначається діапазон цін на актив, а на графіку відкладається сама зміна ціни. Якщо це підвищення, ставиться хрестик, якщо зниження – відповідно, нулик. В результаті маємо достатньо громіздке креслення, на якому можливе визначення тренду, ліній підтримки та опору, а також виявлення поворотних або корективних фігур.
Тенісний матч – вдала аналогія, що допомагає показати на графіку, що відбувається у боротьбі між попитом і пропозицією. Розглянемо, наприклад, матч між Роджером Федерером і Рафаелем Надалем. Нехай назвемо Федерера попитом, а Надаля – пропозицією. Тенісний матч складається з різних сетів. Сети, що граються в тенісному матчі, схожі на графіки «хрестики-нулики», де все рухається. Видозмінюючи колонки хрестиків і нуликів. Цей рух на графіку «хрестиків» і «нуликів», що здається хаотичним, схожий на зміну рахунку в сетах, зіграних під час тенісного матчу. Але тільки тоді, коли матч закінчено, у нас є можливість обговорити, куди, скоріше за все, буде рухатись акція. Графік «хрестики-нулики» враховує навіть ті сети, які не впливають на процес прийняття рішень.
Графік «хрестики-нулики» розглядає лише ціновий рух – об’єм не включається в аналіз. Пам’ятайте, що нас цікавить тільки боротьба між попитом і пропозицією. «Х» представляє попит, «О» – пропозицію. Ключ до методу – у русі графіку від однієї колонки до іншої. Найчастіше використовують метод розвороту на три клітинки (рис. 25).
0 | ||||||
0 | ||||||
0 | ||||||
0 |
X | |||||
25 |
0 |
X |
X | |||
0 |
X |
X |
0 |
X | ||
0 |
X |
0 |
X |
0 |
X | |
0 |
X |
0 |
X |
0 | ||
0 |
0 | |||||
20 |
Рис. 25. Приклад графіку «хрестики-нулики»
Як бачимо, колонки «Х» та «О», що чергуються, формують графічну модель. «Х» може змінитись на «О» одним-єдиним способом. Цей спосіб – зворотній хід на три клітинки. Той самий метод застосовується й до колонки «О». Основна ідея полягає в наступному. В якій би колонці не знаходився графік, ви залишаєтесь в цій колонці доти, доки акція продовжує рухатись у цьому напрямі.
3. Аналіз з числами Фібоначчі. Леонардо Фібоначчі (1180-1240), якого також називали Леонардо Пізанський, був одним із кращих математиків свого часу. Свої базові знання він почерпнув від давньоєгипетських, давньогрецьких та арабських математиків, систематизувавши їх у своїй основній праці «Книга обчислень» ("Liber Abaci"). Ця книга побачила світ у 1202 р. й містила низку нових для європейців ідей, однією з найзнаменитіших з яких були арабські цифри. В цій самій книзі Фібоначчі навів ряд натуральних чисел 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, 144 і т.д. до безкінечності, який названо на його честь «рядом чисел Фібоначчі» і який став предметом досліджень сучасних технічних аналітиків. Для того, щоб трохи розважитись, можна навести наступне правило, відкрите у 1680 р. французьким астрономом Жан-Домініком Кассіні:
(6.2) |
, де Fn+1 - число з ряду Фібоначчі, наступне за числом Fn; Fn-1 - число з ряду Фібоначчі, попереднє числу Fn; Fn – будь-яке число ряду Фібоначчі. |
Згідно з легендою, Фібоначчі вивів свій ряд, спостерігаючи за досконалістю пропорцій великої єгипетської піраміди в Гізі. Ця досконалість пояснювалась тим, що піраміда була побудована за «золотим січенням». «Золотим січенням» є поділ відрізку АС на дві нерівні частини АВ та ВС таким чином, що відношення АС:АВ та АВ:ВС рівні приблизно 1.618034 (це число позначають на честь давньогрецького скульптора Фідія літерою , а АВ:АС и ВС:АВ рівні приблизно 0.618034 (позначають спеціальним символом з рискою).
«Золоте січення» за загальновизнаною думкою є відображенням вселенських законів співвідношення різних мір, істинною мірою будь-якого співвідношення. Так, спіральні космічні утворення, спіралі річкових і морських мушель, і навіть людських вушних раковин також підкоряються «золотому січенню», а геніальний Леонардо да Вінчі використовував його для побудови пропорцій тіла людини.
|
У романі «Код да Вінчі»головний герой професор Роберт Ленгдон наводить у якості прикладу числа співвідношення чоловічих і жіночих осіб у бджолиному рої, насіння соняшника, картини да Вінчі, Дюрера, Мікеланджело, пропорції грецького Парфенону та єгипетських пірамід, твори Моцарта, Бетховена, Дебюссі тощо. Число можемо знайти також на екранах телевізорів, листівках, фотокартках і кредитних картках, де співвідношення ширини і довжини рівне цьому числу. |