Сторінка
6
Рис. 17. Типова організаційна структура брокерської фірми
Організаційна структура брокерської фірми також може включати:
• Відділ нових рахунків – перевіряють документи і фінансовий стан клієнта і присвоюють новому клієнту номер рахунка.
• Відділ маржі – після відкриття рахунка цей відділ встановлює вимоги щодо маржі для клієнта і дозволяє йому торгівлю. Після початку операцій службовці відділу слідкують за станом рахунка і виписують вимогу про поповнення маржі, якщо це необхідно. Цей відділ разом з керівником фірми приймає рішення у випадку дефіциту на рахунку клієнта, а також дозволяє знімати кошти з рахунка клієнта.
• Відділ указів – забезпечує постійний зв'язок з біржею і виконання всіх вказівок, що надходять з місцевих відділів. Вказівки надходять в операційний зал по телефону або телеграфу, оскільки брокерські фірми використовують власні телеграфні системи – електронні комунікації, які з'єднують кожен їх відділ з операційним залом біржі.
• Відділ обробки даних – приймає всі вказівки після їх виконання. Тут угоди перевіряються і вводяться в комп'ютер, який видає звіти за угодами.
• Відділ постачання займається постачанням і одержанням товару за форвардними і ф'ючерсними контрактами, а також: розрахунками за тими ф'ючерсними контрактами, де не потрібне реальне постачання товару.
• Відділ продажу – це відділ, який відповідає за управління місцевими відділами.
|
За даними психологів найбільш напружена трудова діяльність у США в брокерів, що працюють на біржах. Не дивно, адже їх робочий день ненормований і залежить тільки від режиму роботи бірж. Тому в сленгу брокерів з'явилася нове слово-абревіатура, що українською перекладається як "СБУП". Перші дві букви слова означають "Слава Богу", а третя й четверта - "Уже П'ятниця". "Общая газета", N 3, 1997, стр. 10 |
Організаційна структура брокерської фірми може бути різною, але основні підрозділи і їхні функції аналогічні.
4. Основи фундаментального і технічного аналізу як запорука успішної діяльності біржового посередника
В систем методів дослідження кон'юнктури фінансового ринку найбільш надійним методичним апаратом володіє фундаментальний аналіз, хоча його складність і відносно висока вартість проведення суттєво стримують сферу його застосування. Результати фундаментального аналізу є головною умовою забезпечення високого ступеня ефективності фінансового ринку (у той час як результати технічного аналізу можуть забезпечити ефективність фінансового ринку лише в слабкому ступені).
Діапазон досліджень фінансового ринку на основі методів фундаментального аналізу найбільш широкий. Основними напрямами такого дослідження є:
• аналіз і прогнозування кон'юнктури фінансового ринку в цілому у зв'язку із загальноекономічним розвитком країни;
• аналіз і прогнозування кон'юнктури окремих видів і сегментів фінансового ринку;
• аналіз та оцінка перспектив фінансової привабливості окремих галузей економіки;
• аналіз і оцінка перспектив фінансової привабливості окремих регіонів країни;
• аналіз і прогнозування фінансової позиції підприємств;
• порівняльний аналіз фінансових якостей окремих реальних проектів фінансових інструментів та відповідне прогнозування динаміки рівня цін на них.
Фундаментальний аналіз заснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динаміку показників, що вивчаються, і визначенні можливої зміни цих факторів у майбутньому періоді. В процесі прогнозування кон'юнктури фінансового ринку на основі фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи:
1. Метод прогнозування «згори-донизу» передбачає здійснення прогнозних розрахунків у напрямку від загального до конкретного. У процесі здійснення таких прогнозних розрахунків спочатку оцінюється можлива зміна параметрів загальноекономічного розвитку країни; потім прогнозуються основні параметри майбутнього розвитку окремих елементів фінансового ринку в цілому; після цього прогнозується кон'юнктура окремих видів фінансових ринків; потім здійснюється прогноз кон'юнктури окремих сегментів фінансового ринку, що цікавлять його учасника; на завершальній стадії прогнозних розрахунків визначаються вірогідні параметри обороту на ринку конкретних видів фінансових товарів та інструментів.
2. Метод прогнозування «знизу-догори» передбачає здійснення прогнозних розрахунків у зворотній послідовності. Число рівнів прогнозування визначає при цьому сам аналітик виходячи з поставлених перед ним задач.
3. Імовірнісний метод прогнозування здійснюється в умовах недостатності вихідної інформації, особливо тієї, яка характеризує майбутню динаміку макроекономічних факторів. У цьому випадку прогнозування окремих показників кон'юнктури фінансового ринку на всіх його рівнях носить багатоваріантний характер у діапазоні від оптимістичної до песимістичної оцінки можливого розвитку окремих факторних показників.
4. Метод економетричного моделювання прогнозованих показників кон'юнктури фінансового ринку або окремих фінансових товарів та інструментів заснований на побудові індивідуальних економетричних (економіко-математичних) моделей, як правило, багатофакторних.
5. Метод моделювання фінансових і фінансових коефіцієнтів використовується, в основному, для прогнозування показників розвитку окремих учасників фінансового ринку. Система таких коефіцієнтів дозволяє оцінити рентабельність, фінансову стійкість, платоспроможність та інші сторони майбутньої фінансової діяльності конкретного підприємства.
6. Метод об'єктно-орієнтованого моделювання (або метод побудови електронних таблиць) ґрунтується на розкладанні окремих прогнозованих інтегральних показників на низку окремих їх значень при використанні комп'ютерних електронних таблиць.
Використання у поєднанні методичного апарату фундаментального і технічного аналізу створює передумови для здійснення надійних прогнозів кон'юнктури фінансового ринку на різних його рівнях.
Технічний аналіз ґрунтується на простому затвердженні: "Усе у світі повторюється", і якщо курси валют найближчим часом зміняться, то цьому будуть передувати характерна ознака, установити які можна за допомогою аналізу попередньої історії руху курсів. Досвідчені дилери роками виробляють свої критерії прогнозу курсів і прийняття рішень про покупку або продаж валюти (операції обміну однієї валюти на іншу). Досвід дилерів підсумовано у великій кількості літератури, видаваної за рубежем, але важкодоступної в Україні.