Сторінка
4
При цьому вироблення стандартів на компоненты гарантує наступні властивості останніх:
• компоненты з схожими специфікаціями стають взаємозамінними і допускають незалежну модернізацію;
• розробники можуть адаптувати як зовнішній вигляд вистави, так і поведінку (дії) компонентів в заздалегідь обумовлених межах;
• компоненты можна об'єднувати один з одним, формуючи крупніші компоненты і закінчені застосування.
Таким чином, стандарти компонентів грають ключову роль в процесі створення додатків, дозволяючи реалізовувати всі переваги, закладені в технології повторно використовуваних компонентів, - підвищену продуктивність, одноманітність, простоту вживання і прискорений цикл розробки.
Крім того, стандартами компонентів визначається спеціальна інформація (мета дані):
• інформація про сам компонент, яка описує його загальні характеристики, що відносяться до етапів компіляції і виконання, у тому числі вказівки про те, де можна знайти компонент і як його активізувати;
• зовнішні заслання, вказуючі на мета дані, що описують інші компоненты;
• описувачі типа, інтерфейси і так далі
Ці мета дані допомагають об'єднувати компоненти і встановлювати взаємини між ними, що виражаються в тому, що за допомогою мета даних компоненти можуть виявляти інтерфейси інших компонентів і взаємодіяти з ними на етапі виконання.
По оцінках фахівців, компонентні технології створюють реальні передумови для перенесення центру тяжіння з етапу програмування на етап проектування. Це досягається завдяки тому, що компонентні технології дозволяють в перспективі виробляти алгоритми вирішення завдань безпосередньо користувачами-непрограмістами, що уміють сформулювати свої інформаційні потреби у вигляді того, що їм потрібно мати на виході системи, без специфікації того, як це необхідно зробити, тобто застосовувати непроцедурні мови програмування .
Інший напрям розробки прикладних програмних засобів базується на концепції створення спеціального сховища даних (Data Warehouse). Концепція сховищ даних була висунута на початку 90-х років з метою забезпечення ефективного аналізу і підтримки управління. Сховище даних може бути представлене як загально корпоративна база даних, концептуальна відмінність якої від традиційного представлення баз даних полягає в наступній:
• структура сховища орієнтована на наочну область, а не на існуючі прикладні програми;
• актуалізація даних в Data Warehouse означає не оновлення елементів інформації, а додавання нових елементів до що вже є (що розширює можливості проведення різного роду порівняльного аналізу);
• дані в сховищі накопичуються з часом і чітко хронологізировани;
• дані акумулюються і інтегруються з різних джерел;
• дані зберігаються в «атомарному», тобто найбільш елементарному вигляді, що дозволяє витягувати інформацію для аналізу в будь-якому необхідному вигляді;
• разом з інформацією, що безпосередньо відображає стан системи управління, в Data Warehouse акумулюються і мета дані.
Мета дані (дані про дані) полегшують можливість візуального представлення вмісту Data Warehouse, дозволяють, «переміщаючись» по сховищу, швидко відбирати необхідні дані для подальшої обробки. Основні типи мета даних Data Warehouse відображають:
• структуру і вміст сховища;
• відповідність між вихідними і вихідними даними;
• об'ємні характеристики даних;
• критерії архівації;
• стосунки між даними;
• інформацію по кодуванню;
• інтервал життя даних і тому подібне
Концепція Data Warehouse підтримується RAD-средствами розробки прикладного ПО, завдяки яким навіть неспеціаліст може швидко створювати програмні застосування, підбираючи необхідні прототипи програм, розширюючи їх набір шляхом об'єднання і налаштування дрібніших.
Концепція Data Warehouse забезпечує можливість розробки програмних застосувань для підтримки процесів ухвалення рішень з використанням OLAP-систем. Система OLAP (On-Line Analytical Processing) надає можливість розробки прикладного ПО інформаційних систем, орієнтованих на організацію багатовимірних баз даних і створення корпоративних мереж, а також забезпечує підтримку Web- технологій в мережах Internet/Intranet.
Успішне вживання інструментальних засобів OLAP-систем пояснюється прудкістю розробки додатків, гнучкістю і широкими можливостями в області доступу до даних і їх перетворення.
2. СИСТЕМИ І МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ
Складовою частиною загального (системного) програмного забезпечення є системи програмування з відповідними алгоритмічними мовами.
Системи програмування призначені для вдосконалення процесу розробки і від ладки програм. Система програмування включає в свій склад: вхідна мова системи програмування (званий також вихідною мовою); транслятор, що забезпечує переклад (трансляцію) програми з вхідної мови системи на внутрішню (машинний) мову; бібліотеку стандартних, найбільш часто використовуваних підпрограм (наприклад, сортування інформації, різного роду вбудованих функцій і тому подібне), що підключаються в процесі підготовки програм до виконання, а також відповідну документацію.
Мови програмування, або алгоритмічні мови, класифікуються: по мірі їх залежності від обчислювальної машини; по орієнтації на сферу вживання; по специфіці організаційної структури мовних конструкцій і тому подібне
З врахуванням залежності від ЕОМ мови програмування підрозділяються на: машинно-залежні і машинно-незалежні.
Структура і засоби машинно-залежних мов відображають (враховують) специфіку функціонування певного класу ЕОМ. При програмуванні завдань за допомогою таких мов потрібне знання не лише єства алгоритму рішення задачі, що реалізовується, але і технічних особливостей конкретної ЕОМ і специфіки способів написання для неї програм.
До машинно-залежних мов в першу чергу відносяться машинні мови. Машинна мова є внутрішньою мовою ЕОМ і є системою інструкцій і даних, які не вимагають трансляції і можуть безпосередньо інтерпретуватися і виконуватися апаратними засобами ЕОМ. Програмування на цих мовах здійснювалося на ЕОМ першого і частково другого поколінь.
До машинно-залежних мов програмування також відносяться машинно-орієнтовані мови, основні конструктивні засоби яких також дозволяють враховувати особливості архітектури і принципів роботи певної ЕОМ або
ряду ЕОМ, тобто володіють тими ж можливостями і вимогами до програмістів, що і машинні мови, але на відміну від останніх вимагають попередньої трансляції на машинну мову програм, складених з їх допомогою.
До даного вигляду мов програмування відносяться: автокоди, мови символічного кодування і асемблери. На відміну від програмування на машинних мовах програмування на машинно-орієнтованих мовах (асемблерах) характерний і для сучасних ПК. Це пояснюється тим, що в мові асемблера допускається використання засобів, властивих мовам високого рівня.
Завантажити реферат