Сторінка
1
План 1. Методи політико-психологічних досліджень. 2. Психологічні прийоми політичного впливу. 3. Політичне консультування. 4. Політична реклама, іміджмейкінг, PR (паблік рілейшнз). 1. Методи політико-психологічних досліджень. Прикладні завдання п.п. знаходяться в рамках чотирьох основних сфер: внутрішньої політики, зовнішньої політики, воєнно-політичної сфери і області масових інформаційних процесів. У внутрішній політиці п.п. має прикладне значення практично у всіх основних вимірах: від боротьби лідерів за владу і ?-і влади, до стану масової свідомості, що забезпечує підтримку чи, навпаки, відкидає владу. У зовнішній політиці п.п. використовується для вивчення впливу на владу і населення іноземних держав, хоча тут її можливості менші, ніж у своїй країні. Однак, тут є специфічні об’єкти: ?-я дипломатія, переговорів, механізму міжнародної взаємодії, що включає діяльність міжнародних організацій, врегулювання конфліктів і налагодження міжнародного співробітництва. У воєнно-політичній сфері п.п. використовується для ведення „?-ї війни” з противником, підтримки бойового духу своїх військ, а також для пропагандистсько-психологічного забезпечення різних аспектів воєнних дій. В області масових інформаційних процесів ?-я особливо не замінима: через цю сферу іде велика частина впливу на психіку людей. Прикладна ?-я відіграє важливу роль і всередині цієї сфери: в оптимізації дії засобів масової інформації для ефективного впливу на аудиторію, організацію і проведення виборчих компаній і т.д. Дослідницькі методи процедури і прийоми сучасної п.п. досить різноманітні. Це пояснюється тим, що в політико-?-их дослідженнях використовуються методи і прийоми, запозичені із цілого ряду суміжних наук: психології, політології, соціології, а інколи ще психолінгвістики, етнографії та інших наукових дисциплін. Це пояснюється двома причинами. З однієї сторони, в п.п. поки що відсутні загальновизнані, жорсткі теоретичні схеми, які б могли диктувати строгу визначеність методичних процедур. З іншої сторони, сам складний х-р об’єктів, які вивчає п.п. змушує будувати д-ня за міждисциплінарним принципом, поєднуючи підходи декількох наук так, щоб вони найбільш адекватно відображали суть складного і багаторівневого об’єкта – поведінки людини в політиці. В результаті своєрідний методичний плюралізм. Вибір методів вивчення диктується самим конкретним об’єктом дослідження. 1) Методи дослідження політичної ?-ї особистості поділяються на контактні і дистантні. Перші вимагають прямого спілкування із досліджуваною людиною. Другі дозволяють досліджувати його здалеку. Контактні методи включають цілий ряд методик, який береться із ?-ого арсеналу. Вивчаючи особистість людини, застосовують анкети, різного роду питальники, спеціальні тести на виявлення і визначення політичних цінностей і переваг. При дослідженні О політика використовують такі методики, як: метод незакінчених речень, тест Люмера, тест-питальник типу ММРІ, багатофакторний тест Кетелла та ін. Дистантні методи – різновидність методів, які не вимагають прямої „контактної” взаємодії з політиком. До них належать: психобіографічні методи, які включають інтерв’ю з його однодумцями, родичами і т.д. Широко використовується і метод експертних оцінок, який дозволяє отримати деякий „узагальнений погляд зі сторони” на того чи іншого політика, причому очима компетентних в політиці осіб – експертів. Важливу роль відіграє аналіз „продукції” політичного діяча. До неї відносяться тексти, манера виступу, жести і т.д. Вся ця продукція успішно вивчається при допомозі різних варіантів методу контент-аналіз. В якості матеріалу використовуються статті і книги, написані даним політиком, відео і аудіо-записи його виступів . Ще метод складання особистісних когнітивних карт політиків. 2) Методи дослідження політичних ?-ї малих груп. Серед таких методів велике значення до цього часу мають різноманітні варіанти соціометричного методу, який розробив Дж. Морено. Соціометричні опитування базуються на опосередкованому опитуванні переваг членів групи по відношенню одних до одного. Цей метод дозволяє виявити неформальну структуру групи, її лідерів . Психосемантичні методи. Другим методом, який дозволяє дослідити поличну ?-ю груп, яка володіє вираженими політичними цінностями, є метод побудови їх психосемантичного простору. Використовуючи варіанти методу семантичного диференціалу Ч. Олуда, дослідники навчились визначати штампи і кліше в лексиці політичних партій. Вивчаючи партійні документи публічного характеру, можна побудувати багатовимірну типологію свідомості політичних активістів. 3) Методи дослідження політичних ?-ї великих груп. В першу чергу для вивчення великих гру широко використовують спостереження і соціологічні опитування. Спостереження може бути коротко-, середньо- і довготривалим. Останнє, як правило, проводиться багаточисленними дослідницькими групами і вимагає значних зусиль по збору матеріалів і створенню єдиної системи індикаторів, що підлягають фіксації в процесі спостереження. Метод включеного спостереження . Опитування і анкетування, які проводяться на вибірках різного масштабу, дають корисну інформацію, яка піддається політико-психологічній інтерпретації за умови правильного складання анкет. Сьогодні широко використовуються дві групи опитувальних методів. По-перше, це інтерв’ю, яке передбачає прямий контакт інтерв’юера з респондентом. По-друге, масові анкетні опитування, які не обов’язково передбачають такий контакт – поштові опитування, публікації анкет в засобах масової інформації і т.д Особливу популярність в останні роки отримали так звані фокусовані інтерв’ю на основі методу фокус-груп. Суть методу проста. Замість того щоб проводити багатотисячні опитування, збирається декілька невеликих (7-10 чоловік) груп „типових представників” різних великих груп і прошарків суспільства, з якими протягом декількох годин „сфокусовано” обговорюють проблеми, які цікавлять дослідників. В доповнення до кількісних соціологічних даних це дає необхідний якісний матеріа
Завантажити реферат