Сторінка
9

Операції комерційних банків на фондовому ринку

Основні фактори, які визначають мету проведення інвестиційної діяльності комерційного банку – потреба в отриманні доходу і забезпечення ліквідності певної групи своїх активів, тобто практична можливість перетворювати цінні папери в наявні кошти з мінімальною затримкою по часу і невеликим ризиком втрат.

Емісійні операції кредитних організацій включають в себе операції по реалізації акцій і облігацій, що випускаються з метою залучення ресурсів і збільшення капіталу.

Реалізація цінних паперів може здійснюватись шляхом:

1. Прийому від інвесторів внесків в капітал кредитних організацій належними інвесторам матеріальними активами, які можуть використовуватися в діяльності організації.

2. Продажу акцій за гривні та валюту.

3. Переоформлення внесених раніше паїв в акції.

4. Капіталізації інших власних коштів з розподілом відповідної кількості акцій серед акціонерів або працівників комерційного банку за рахунок:

· коштів резервного фонду;

· коштів, отриманих банком від продажу акцій їх першим власником понад номінальної вартості;

· коштів, отриманих в результаті переоцінки основних засобів комерційних банків;

· залишків фондів економічного стимулювання за підсумками року;

· основних засобів;

· коштів від переоцінки валютної частини власних коштів в розмірі 50% кредитного залишку на кінець звітного року;

· дивідендів, нарахованих, але не виплачених акціонерам банку. Ці кошти використовуються на капіталізацію за згодою акціонерів після сплати податків в бюджет;

· нерозподіленого прибутку за підсумками попереднього року;

5. Заміни на раніше випущені банком конвертовані облігації та інші цінні папери – згідно з умовами їх випуску та діючим законодавством. [5, c.242]

До торгових операцій з цінними паперами відносять операції по купівлі–продажу цінних паперів від імені або за дорученням клієнта, а також за рахунок комерційного банку з метою подальшого перепродажу.

До трастових операцій комерційних банків з цінними паперами належать:

· розпорядження спадщиною: отримати рішення суду, зібрати і зробити безпечними активи спадщини, сплачувати адміністративні витрати, розраховуватися за боргами, сплачувати податки, розділити майно, яке залишилося, особові послуги членам сім’ї;

· операції по довіреності і в зв’язку з опікою: володіння і розпорядження майном в інтересах довірителя.

До агентських послуг можна віднести: збереження активів, управління власністю і юридичне обслуговування (без передачі права власності).

Згідно вимог пункту 3.1.1 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами комерційних банків загальний балансовий портфель цінних паперів повинен розбиватися на портфель цінних паперів на продаж та портфель цінних паперів на інвестиції. Віднесення тієї чи іншої групи цінних паперів до відповідного портфелю є дуже важливим для банківського нагляду і залежить від ряду факторів. Одним з цих факторів є намір банку щодо групи цінних паперів. Намір - це первісне бажання банку в момент придбання цінних паперів щодо напрямів їх подальшого використання. Відповідно до цього фактору портфель банку на продаж повинен включати ті групи цінних паперів, що були придбані банком з метою подальшого перепродажу і отримання торгівельного (спекулятивного, або арбітражного) доходу від різниці між ціною продажу та ціною купівлі. Під час знаходження таких груп цінних паперів в портфелі на продаж вони можуть принести дивідендний або процентний дохід, який повинен вважатися додатковим. З іншого боку, портфель банку на інвестиції повинен включати ті групи цінних паперів, що були придбані банком з метою утримання до настання строку їх погашення (для безстрокових цінних паперів - довічно) і отримання дивідендного або процентного доходу.

Іншим фактором є здатність банку дотримуватися свого первісного наміру щодо групи цінних паперів. Здатність - це наявність в банку реальної можливості виконувати свій намір. На здатність банку впливають такі фактори як наявність ліквідних коштів, рівень достатності капіталу та платоспроможності, наявність ринку для цінного паперу тощо. При класифікації груп цінних паперів здатність банку повинна виступати основним фактором, тобто у разі наявності в банківській установі наміру щодо цінного паперу, але відсутності реальної здатності до здійснення такого наміру, цінний папір повинен класифікуватися виходячи із здатності банку.

Керівництво комерційного банку за зміни внутрішніх чи зовнішніх умов господарювання може змінити свій намір щодо групи цінних паперів та перевести цінні папери із портфелю на інвестиції до портфелю на продаж.

До переліку таких умов відносяться:

· наявність фактів значного погіршення стану кредитоспроможності емітенту;

· зміна режиму оподаткування торгівельного, процентного або дивідендного доходів;

· значна структурна реорганізація банку (придбання іншого банку, злиття з іншим банком чи виділення самостійного банку);

· застосування або зміна вимог нормативних актів щодо заборони або обмеження максимальної суми інвестицій комерційних банків в певні види цінних паперів;

· значне збільшення нормативних значень коефіцієнтів платоспроможності і достатності капталу, що спричиняє необхідність скорочення суми активів банку;

· значне збільшення значень коефіцієнтів ризику, що використовуються щодо видів цінних паперів при розрахунку суми активів, зважених на ризик.

У відповідності до Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” загальний балансовий портфель цінних паперів комерційного банку може включати такі цінні папери, що емітовані резидентами та нерезидентами України і допущені до обігу на фондовому ринку України:

1. Акції дочірніх компаній.

2. Акції асоційованих компаній.

3. Частки участі в господарських товариствах, що оформлені цінними паперами (крім акціонерних товариств).

4. Привілейовані акції акціонерних товариств закритого типу.

5. Прості акції акціонерних товариств закритого типу.

6. Привілейовані акції акціонерних товариств відкритого типу.

7. Прості акції акціонерних товариств відкритого типу.

8. Облігації дочірніх компаній.

9. Облігації асоційованих компаній.

10.Облігації підприємств (суб’єктів господарської діяльності).

11.Ощадні сертифікати.

12.Облігації внутрішньої державної позики.

13.Облігації внутрішніх місцевих позик.

14.Цінні папери, що рефінансуються Національним банком України.

15.Векселі суб’єктів господарської діяльності.

16.Власні прості та привілейовані акції.