Сторінка
3
Відповідно до цього Закону в Україні можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів:
1. Акції.
2. Облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик.
3. Облігації підприємств.
4. Казначейські зобов’язання республіки.
5. Ощадні сертифікати.
6. Векселі.
7. Приватизаційні папери.
Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред’явника, привілейованими та простими.
Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого проценту. Випускаються облігації таких видів:
1. Облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик.
2. Облігації підприємств. Облігації можуть випускатися іменними та на пред’явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.
Казначейські зобов’язання України – вид цінних паперів на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. Випускаються такі види казначейських зобов’язань:
· довгострокові – від 5 до 10 років;
· середньострокові – від 1 до 5 років;
· короткострокові – до одного року.
Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому. Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред’явника.
Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Випускаються прості та переказні векселя.
Інвестиційний сертифікат – цінний папір, який випускається інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право на отримання доходу по ньому у вигляді дивіденду, а після закінчення встановленого строку викупається фондом. Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними та на пред’явника.
Крім вищезгаданих фондових інструментів, існує багато інших, таких як ф’ючерси, опціони, гаранти тощо, які являються похідними цінними паперами.
Існують різні класифікації цінних паперів:
1. За емітентами:
· державні (випускаються центральним урядом, місцевими органами влади тощо);
· приватні;
· міжнародні;
2. За способом виплати доходу:
· з фіксованим доходом;
· з плаваючим доходом;
3. За способом реєстрації:
· іменні;
· на пред’явника.
Одним із найголовніших перспективних завдань для українського ринку цінних паперів є створення Національної фондової біржi. До її функцій можуть належати: котирування та обіг цiнних паперiв підприємств загальнонаціонального значення та державних цiнних паперiв; формування і підтримання курсу українського індексу цiнних паперів на основі котирування акцій 30-50 найбільших компанiй; розробка i встановлення єдиних для України правил біржової торгівлі; розробка й апробація методологічних та методичних підходів до розвитку ринку цiнних паперів, фондових технологій; створення системи підготовки нацiональних кадрiв та системи інформації фондового ринку; формування в Українi єдиної системи електронного обігу цінних паперів; котирування та обiг цiнних паперів іноземних компанiй, які мають відповiднi дозволи Міністерства фінансів України.
1.2. Характеристика сучасного фондового ринку України.
Ринок цiнних паперів в Україні нині складається з ринків акцій, державних внутрішньої і зовнішньої позик і мунiципальних облігацій, облігацій підприємницьких структур, казначейських зобов’язань, ощадних сертифікатів, векселів, майнових і компенсаційних сертифікатів, житлових чекiв, інвестицiйних сертифiкатiв.
Розширюється позабіржовий ринок цінних паперів. Нині в Україні працює більше тисячі фінансових посередників, які займаються фондовими операціями. Це банки, інвестиційні фонди і компанії, довірчі товариства, торговці цінними паперами.
Зростає кількість емітентів цінних паперів та обсяги їхніх емісій. Якщо в 1992-1995 роках цінні папери в основному випускали фінансово - кредитні установи, то 1996 - 1998 роках збільшилася питома вага емітентів - промислових підприємств, що є результатом поглиблення приватизаційних процесів. [37, c.35]
Але, незважаючи на це, сьогодні фондового ринку в загально - визнаному в світі розумiннi в Україні поки що не існує. Це зумовлено багатьма причинами. Зокрема, не вироблено логічно завершеної законодавчої бази і депозитарної системи, окремі елементи вітчизняного фондового ринку не відповідають стандартам Міжнародної організації зі стандартизації (IS0). Не вирішено проблеми перереєстрації і надання гарантій щодо доставки цiнних паперів.
Недоліками ринку цінних паперів України є:
· на ринку обертаються, як правило не самі цінні папери, а їх замінники – сертифікати, які видаються акціонерам на загальну суму куплених акцій;
· відсутність інформації щодо рентабельності і надійності щойно створених акціонерних товариств;
· недостатня кількість цінних паперів промислових підприємств.
Подальший розвиток національного фондового ринку стримується рядом об’єктивних та суб’єктивних факторів. Найголовнішими серед них є такі:
· кризовий стан української економіки, високий рівень інфляції, відсутність твердої національної грошової одиниці;
· відставання існуючої законодавчої та нормативно - правової бази функціонування фондового ринку від розвитку реальних процесів на ньому (як приклад можна згадати ситуацію, що склалася з трастами та іншими фінансовими посередниками);
· недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів;
· нерозвиненість первинного ринку цінних паперів, незначна кількість операцій із похідними від цінних паперів;
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Складові ланки та грошові потоки міжнародних фінансів
Напрями удосконалення інституційної інфраструктури фондового ринку
Зміст та значення фінансової політики як складової частини економічної політики держави
Фінансовий аналіз підприємства (на прикладі підприємства)
Взаємозв’язок бухгалтерського й податкового обліку при формуванні фінансової звітності