Сторінка
1
У фінансовій системі кожної країни одне з провідних місць належить бюджету держави. На відміну від інших сфер і ланок він охоплює все суспільство, кожну юридичну та фізичну особу. У бюджеті переплітається величезна гама інтересів та суперечностей. За ступенем свого впливу — це основний фінансовий інститут. З одного боку, бюджет є фінансовою базою для реалізації державою своїх функцій, а з іншого — інструментом впливу на різні сторони суспільно-економічного життя. Це настільки важлива ланка фінансів, що уявити собі державу без бюджету просто неможливо.
Стан бюджету, рівень його впливу на суспільство, характер і результати цього впливу залежать від двох основних чинників — бюджетної моделі та налагодженості бюджетного процесу. Визначальним чинником при цьому є побудова бюджетної моделі. Неправильна бюджетна модель або така модель, що не відповідає конкретним історичним чи соціально-економічним умовам, веде як до підриву фінансової бази держави, так і до істотного зменшення бюджетного впливу. Найкраща організація бюджетного процесу за таких умов не може забезпечити належної ролі бюджету. Однак це не означає, що організація бюджетного процесу є другорядним явищем. Вона вторинна відносно бюджетної моделі, але зовсім не пасивна. Чітко налагоджений бюджетний процес може деякий час утримувати хитку бюджетну модель. Це потребує значних зусиль, але у цілому можливо. Водночас погана організація бюджетного процесу може призвести до того, що навіть найкраща бюджетна модель буде неефективною.
Поєднання двох негативних чинників — недієздатної бюджетної моделі і дезорганізованого бюджетного процесу — неминуче спричинює фінансову кризу в державі. За таких умов першочерговим стає завдання вдосконалення організації бюджетного процесу. Звісна річ, обов'язковою є і зміна, або перебудова, бюджетної моделі. Але вона потребує певного часу,»і. в цей період бюджет теж має повністю виконувати свої функції. Отже, організація бюджетного процесу, який охоплює складання, розгляд, затвердження та виконання бюджету і затвердження звіту про його виконання, має дуже важливе значення. Управління бюджетом тільки тоді ефективне, коли воно спирається на чітко організовану систему бюджетного процесу.
Об'єктом бюджетного менеджменту як системи управління є основний централізований державний фонд грошових коштів — бюджет держави. Оскільки розгалуженість і величина цього фонду досить значні (у ньому централізується в різних країнах від ЗО до 60 % валового внутрішнього продукту — ВВП), то й система управління ним має відповідати найвищим вимогам менеджменту. Сьогодні ні особливий талант та інтуїція керівників і службовців фінансових установ, ні їх відданість справі і працьовитість, ні будь-які методи стимулювання їхньої праці не в змозі забезпечити надійність бюджетного процесу без необхідних знань і навичок у сфері як генерального, так і галузевого менеджменту.
Генеральний менеджмент формує загальні знання з організації та методів управління, що стосуються будь-якого об'єкта чи системи, у тому числі й бюджету. Він вивчається в дисципліні «Менеджмент» і дає базові знання з питань управлінської діяльності. Водночас кожна система чи об'єкт мають свої специфічні характеристики й особливості, вивчення яких потребує особливих підходів і методів, деталізації загальних вимог і положень, що й зумовило виокремлення галузевих напрямів менеджменту. Одним із них і є бюджетний менеджмент.
Предметом бюджетного менеджменту як навчальної дисципліни є бюджетний процес та управління ним. Бюджетний процес характеризує і відображає систему управління бюджетом, яка, у свою чергу, включає органи управління бюджетом і структуру та методологію бюджетної діяльності.
Склад органів управління бюджетом, зважаючи на його роль, досить розгалужений. Виділяються три групи. Першу утворюють органи законодавчої та виконавчої влади. Оскільки бюджет як основний фінансовий план держави затверджується у вигляді закону, то Верховна Рада є провідним органом в управлінні бюджетом. Органи виконавчої влади забезпечують підготовку проекту бюджету і його виконання.
Другу групу складають органи оперативного управління бюджетом і бюджетного контролю. До них належать Міністерство фінансів та спеціалізовані органи — Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація і Рахункова палата.
Міністерство фінансів має більш загальні функції — воно розробляє проект бюджету і забезпечує його виконання. На інші органи покладаються більш вузькі і деталізовані функції. Державна податкова адміністрація контролює дотримання платниками податків та обов'язкових платежів податкового законодавства, повноту, правильність та своєчасність розрахунків з бюджетом. При цьому хід виконання дохідної частини бюджету контролює Міністерство фінансів і місцеві фінансові органи.
Державна контрольно-ревізійна служба здійснює контроль за цільовим, раціональним і правильним використанням бюджетних асигнувань, її функції дещо виходять за межі бюджету, оскільки вона також контролює фінансову діяльність підприємств державного сектору. Державне казначейство здійснює касове виконання Державного і місцевих бюджетів, тобто забезпечує прийняття доходів та фінансування видатків. Якщо податкова адміністрація і контрольно-ревізійна служба в Україні сформувалися на базі відповідних підрозділів Міністерства фінансів, то казначейство — це нова структура касового виконання бюджету. Рахункова палата являє собою орган позавідомчого контролю за бюджетним процесом.
Третя група — це органи, які, виконуючи покладені на них функції, безпосередньо пов'язані з бюджетом. Одні з них беруть участь у формуванні доходів з наданням їм права нараховувати і стягувати певні платежі та штрафні санкції. До них належать: Державна митна служба та її підрозділи, що стягують мито і перераховують його в бюджет, накладають штрафи за порушення митних правил; органи Міністерства внутрішніх справ, що стягують державне мито і різні штрафи; органи Міністерства юстиції і нотаріальні контори, що стягують чи нараховують державне мито; різного роду державні природоохоронні органи та інспекції, що стягують штрафи за порушення екологічного законодавства, правил полювання та рибальства, користування водними, лісовими та іншими природними ресурсами; органи державної інспекції з контролю за цінами в частині нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері ціноутворення та ін. До третьої групи органів управління бюджетним процесом у частині фінансування видатків належать різні управлінські структури, насамперед галузеві міністерства і відомства, які виконують функції головних розпорядників коштів, тобто здійснюють безпосереднє фінансування видатків і фінансування за рахунок бюджету підвідомчих підприємств, організацій, установ та інших структур.
Завантажити реферат