Сторінка
6
заперечення. Відповідно, на господарський суд покладається обов’язок заслухати кожного такого кредитора, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди. До перелічених вище документів додаються, за наявності, письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди або проголосували
проти її укладення. Господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди тільки у випадку порушення порядку укладення мирової
угоди або коли умови мирової угоди суперечать чинному законодавству України. Якщо господарський суд виніс ухвалу про відмову в затвердженні мирової угоди, вона вважається неукладеною. Винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди з іншими умовами. З дня затвердження мирової угоди боржник розпочинає погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.
НАСЛІДКИ УКЛАДЕННЯ МИРОВОЇ УГОДИ
Як зазначалося вище, затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження в справі про банкрутство. З дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражних керуючих, а заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів скасовуються. Крім того, кредитори вправі вимагати відшкодування неустойки (штрафу, пені), а також сум завданих збитків (за грошовими зобов’язаннями та зобов’язаннями щодо сплати податків і
зборів). Таке право кредитори отримують з моменту затвердження арбітражним судом мирової угоди за умови закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому вимоги заявляються в розмірах, які існували на дату введення мораторію.
УКЛАДЕННЯ МИРОВОЇ УГОДИ НА ІНШИХ СТАДІЯХ ПРОВАДЖЕННЯ
Рішення про укладення мирової угоди на стадії розпорядження майном боржника приймає від імені боржника – юридичної особи – керівник такого боржника, який підписує відповідну угоду. З дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна. Певні особливості існують щодо укладення мирової угоди на стадії санації у межах провадження в справі про банкрутство. Укладення мирової угоди ініціює керуючий санацією, який до завершення встановленого строку санації (якщо є підстави для відновлення платоспроможності шляхом використання такого
засобу) подає зборам кредиторів разом зі своїм звітом і проект мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймають збори кредиторів. Якщо збори кредиторів відхиляють умови укладення мирової угоди, а інші передбачені відповідним законом способи не допомогли відновити платоспроможність боржника, господарський суд приймає рішення про ліквідацію. Процедура прийняття рішення зборами кредиторів в законі не
встановлена. За заявою громадянина-підприємця господарський суд у порушеній справі про визнання такого громадянина банкрутом може
відкласти розгляд справи про банкрутство строком до двох місяців для укладення мирової угоди. Якщо ж мирову угоду не укладено у визначений строк, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Мирову угоду сторони можуть укласти в процесі виконання судового рішення. Вона обов’язково затверджується ухвалою господарського суду. Таке право зафіксоване в Роз’ясненні
Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 28 березня 2002 р. № 04-5/365. Згідно з роз’ясненнями Судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України, мирова угода сторін стосується лише цих сторін та спірних правовідносин. При цьому її умови мають
бути такими, щоб у випадку відмови сторони від мирової угоди вона могла бути виконана примусово, відповідно до п. 4 ст. 348 ЦПК (правова позиція Судової Колегії в цивільних справах Верховного Суду України “Правові позиції, висловлені судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України у зв’язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році” від 1 грудня 1997 р). Затвердження мирової угоди в межах виконавчого провадження тягне за собою закриття виконавчого провадження (ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV).
ВИЗНАННЯ МИРОВОЇ УГОДИ НЕДІЙСНОЮ ТА ПІДСТАВИ ДЛЯ ЇЇ РОЗІРВАННЯ
У чинному цивільному законодавстві встановлені умови визнання договорів недійсними (статті 51-54 ЦК). Законодавство про банкрутство містить додаткові випадки визнання недійсними угод, укладених боржником. Розгляд підстав для такого рішення та прийняття відповідного рішення відбувається у межах провадження зі справи про банкрутство з виконанням вимог процесуального законодавства. За заявою будь-кого з кредиторів господарський суд може визнати мирову угоду недійсною, якщо боржник подав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському
балансі або в інших документах, які свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута), а також коли існують побоювання, що виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження в справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу. В процесі визнання мирової угоди недійсною може виявитися, що окремі розрахунки були вже зроблені. Вимоги кредиторів, по яких згідно з умовами мирової угоди проведені розрахунки, вважаються погашеними. Кредитори, чиї вимоги при їх задоволенні обмежували права та законні інтереси інших осіб,
зобов’язані повернути все отримане за мировою угодою. Повідомлення про поновлення провадження в справі про банкрутство боржника публікується в офіційних друкованих органах. Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду, якщо боржник не виконав умови мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів або здійснив дії, які завдають збитків або порушують права та законні інтереси кредиторів.
Важливо зазначити, що розірвання мирової угоди господарським судом за заявою окремого кредитора на вказаних підставах не означає втрату її чинності для інших кредиторів. Якщо мирова угода визнається недійсною або розривається, вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та/або розстрочка \ платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі в незадоволеній частині. У випадку невиконання мирової угоди кредитори можуть висунути до боржника свої вимоги в передбаченому цією мировою угодою обсязі. Якщо порушується провадження в справі про банкрутство цього ж боржника, обсяг вимог кредиторів, щодо яких було