Сторінка
7
укладено мирову угоду, визначається в передбачених нею межах. У випадку, якщо мирову угоду не укладено, господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження в справі про банкрутство в зв’язку з визнанням мирової угоди недійсною задовольняються в першу чергу.
Мирова угода в банкрутстві як засіб оперативного вирішення проблем, що стали предметом розгляду в суді, виконує важливі функції – зберігає на ринку неспроможного суб’єкта підприємницької діяльності, який здатен відновити своє функціонування. Вимоги кредиторів, як правило, погашаються хоча б частково. Як свідчить судова практика, ліквідація є найгіршою формою врегулювання проблем заборгованості.
На сьогодні в Україні відсутня судова практика застосування такого засобу врегулювання проблем заборгованості боржника, яка дозволила б зробити якісь висновки про ефективність цієї процедури. Однак слід зазначити, що в багатьох країнах світу мирова угода посідає важливе місце в законодавстві про неспроможність і банкрутство та визнається одним з найбільш
дієвих заходів врегулювання зобов’язань боржника за активною участю кредиторів. Разом з реорганізаційними процедурами мирова угода має стати альтернативою ліквідації, що відповідає світовим тенденціям розвитку законодавства про банкрутство.
Література
1. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р.
2. Закон України “Про банкрутство” від 14 травня 1992 р.
3. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” від 30 червня 1999 р.
4. Цивільний Кодекс України.
5. „Юридичний журнал” #2/2002. Видавнича організація «Юстініан»
6. Підопригора О.А., Підопригора О.О., Сумін В.О. Цивільне право України. – К.: Юрінформ, 1994.
7. Молдовон В.В. Основи держави і права. – К.: Юмана, 1996