Сторінка
1

Приватизація—як форма реорганізації. Методи приватизації, законодавче регулювання та стан приватизації в Україні. Основні напрямки реструктуризації організаційних структур на підприємствах

ЗМІСТ

1. (10) Приватизація – як форма реорганізації. Методи приватизації, законодавче регулю-вання та стан приватизації в Україні.

1. (15) Основні напрямки реструктуризації організаційних структур на підприємствах.

1. Тести.

1. Розбудова ринкової економіки в Україні супровод­жується роздержавленням великої кількості підприємств, їх приватизацією, під якою розуміють процес перетворен­ня державної власності у приватну або змішану шляхом продажу або безкоштовної передачі суспільної влас-ності і зв'язану з ними появу нових власників (фізичних та недер­жавних юридичних осіб), но-вих форм колективного (але персоніфікованого) володіння. Приватизація майна дер­жавних під-приємств виступає найважливішим елементом побудови багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки.

Завданням фінансових служб підприємств державної "власності є активна участь у підго-товці підприємства до приватизації, опрацювання рекомендацій для керівництва і всього трудо-вого колективу з метою вибору оптимальних термінів і шляхів її здійснення, розробка докумен-тації, яка передбачена приватизаційним законодавством. Фінансові служби підприємств недер-жавних форм власності повинні постійно відслідковувати приватизаційні процеси в країні з ме-тою ефективного інвестування власних коштів у при­ватизацію державних підприємств, оскіль-ки таке інвесту­вання законодавчо дозволене за будь-яких форм і методів приватизації.

На сьогодні в Україні створені правові засади самого процесу приватизації майна держав-них (муніципальних включно) підприємств, який, природно, зачіпає насампе­ред низку суто фі-нансових проблем, а також і фінансову діяльність приватизованих підприємств. Основними за-ко­нодавчими актами тут є закони України "Про приватизацію державного майна” і „Про прива-тизацію невеликих державних підприємств — малу приватизацію". Останній установлює пра-вовий механізм приватизації цілісних май­нових комплексів невеликих державних підприємств міс­цевої, легкої, харчової промисловості, будівельних мате­ріалів, підприємств торгівлі, громад-ського харчування, побутового обслуговування населення тощо шляхом їх відчуження лише на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу. Закон України "Про приватизацію дер­жавного майна" регулює правові, фінансові та інші засади відчуження власності державних під-приємств будь-яких галузей виробничої і невиробничої сфер будь-якими спо­собами, зокрема й приватизацію державних підприємств, які у процесі підготовки до приватизації перетворені на відкриті акціонерні товариства, тобто корпоратизовані.

Корпоратизація — це перетворення державних підприємств, а також закритих акціонер-них това­риств, більш як 75 відсотків статутного капіталу яких перебуває у державній власності, у відкриті акціонерні товариства.

Низка інших законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів, актів законодавчих і виконавчих органів доповнюють правову базу приватиза­ції і регулюють її здійснення.

Періодично (один раз у три роки) Верховна Рада за­тверджує Державну програму привати-зації, яка визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного май-на, орієнтовні завдання щодо обсягів при­ватизації, обсягів надходження коштів від приватиза-ції до Державного бюджету України, програма також визначає заходи щодо виконання наміче-них у ній завдань.

Основною метою приватизації є підвищення ефек­тивності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови й розвитку економіки України.

Основні принципи приватизації майна державних під­приємств такі:

• пріоритетне право громадян України на придбання дер­жавного майна;

• рівність прав участі громадян України у процесі прива­тизації;

• пріоритетне право трудових колективів на придбання майна своїх підприємств і на-

дання пільг їх членам для придбання майна;

• створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

• застосування переважно конкурентних способів прива­тизації.

Методи приватизації застосовуються з урахуванням індивідуальних особливостей об'єк-тів, що приватизують­ся. Але всі вони ґрунтуються на участі виключно коштів, які належать юридичним і фізичним особам — майбутнім володарям приватизованих державних підпри-ємств. Такий порядок запроваджено в Україні на основі досвіду при­ватизації з участю (поряд з інши-ми джерелами) так званих приватизаційних і компенсаційних сертифікатів.

Прива­тизаційні сертифікати (ваучери) імітувалися у зв'язку з безкоштовною передачею певної частини державного майна всім громадянам України. Кожний громадянин, володіючи сертифікатом однакової вартості, мав право використати його на приватизацію будь-яких об'єк-тів за своїм вибором (особисто вступивши у товариство покупців або через фінансових посе-редників) і таким чином одержати свою частину у статутних капіталах приватизованих підпри-ємств.

Компенсаційні сертифікати являли собою цінні папери, які одержували громадяни України як компенсацію витрат від інфляційного знецінення своїх вкладів в Ощадному банку України. Ваучерно-сертифікатна приватизація в Україні, попри всі недоліки, що траплялися під час її практичного втілення, дала змогу широко розгорнути при­ватизаційний процес, конкурен-тні методи переходу дер­жавної власності у приватну, сприяла розвиткові ринку капіталів в Ук-раїні. Здійснення приватизації майна державних підприємств в Україні відбувається різними спробами, які враховують як міжнародний досвід приватизації, так і особливості розвитку та функціонування підприємств державної форми власності в Україні. При цьому вибір способів привати­зації і підприємств, які підлягають першочерговій прива­тизації, залежать насамперед від розміру підприємств або їхніх структурних підрозділів, що можуть бути виділені у самос-тійні підприємства (це визначається через вартість основних засобів та чисельність працюючих робітників і службовців). Способи і строки приватизації залежать і від таких ознак підприємств, як визнання їх в установленому порядку монополістами, належність до військово-промислово-го комплексу (ВПК), якщо підприємство підлягає конверсії згідно з відповідною програмою, залучення у процесі приватизації за рішенням Уряду України іно­земних інвестицій, рівень зно-су основних засобів, збитко­вість. Суттєві особливості законодавством встановлені для привати-зації державних підприємств агропромислового комплексу.