Сторінка
1
ВСТУП
Для економічного розвитку незалежної України є характерним
інтенсивне формування різних видів підприємницької діяльності. Це свідчить про прогресивний розвиток ринкових відносин.
Поняття ринкової системи господарювання є багатоплановим та системним. Сучасні течії економічного лібералізму (Л. Мізес, В. Репке, Ф. Хайек, Г. Саймонс та ін.) розглядають проблему ринкового господарювання з позиції поєднання економіки, політики, ідеології та моралі. Ринок являє собою спонтанний природній порядок. Він виникає та самовідтворюється діями вільних суб'єктів ринкових відносин. Втілення індивідуального приватно інтересу при складенні угод на ринку відбувається добровільно при взаємній згоді сторін, що породжує більш істотні умови та результати, які протягом деякого часу стають вигідні всім учасникам.
Центральним творчим елементом ринкової системи є "економічна людина", властивостями якої є раціональна поведінка, особисті інтереси, потяг до особистої самореалізації, бажання ризикувати та нести відповідальність. Ринок - сфера реалізації виробничих сил суспільного людського організму. Розумна господарська діяльність суспільства є об'єктивним базисом його суспільного відтворення.
Основними функціями підприємництва є ресурсна (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних та інформаційних ресурсів), організаторська та творча (креативна). Підприємець - суб'єкт пошуку і реалізації нових можливостей в генеруванні на освоєнні новаторських ідей, розробці продуктів ті технологій, втіленні нововведень і освоєнні нових факторів розвитку, пошуку сфер вкладення капіталу.
Вчені виділяють три умови ініціації підприємницької діяльності:
1) наявність у господарюючого суб'єкта сукупності прав та свобод;
2) наявність прав власника на засоби виробництва, продукт і дохід;
3) існування конкурентно-ринкового режиму господарювання.
Розгляд організаційних форм підприємництва доцільно розпочинати з
огляду типів підприємств та об'єднань. Адже підприємство є основною організаційною ланкою народного господарства, самостійним господарюючим суб'єктом, що має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку й комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.
Типи підприємств різняться у відповідності з формами власності, об'ємами господарського обороту та чисельністю працівників. Одиницями ведення бізнесу можуть бути:
- одноосібне володіння;
- партнерське підприємство (звичайне чи з обмеженою відповідальністю);
- корпорації.
Законодавчою базою їх створення та реєстрації виступають Закон України "Про підприємства" та Закон України "Про господарські товариства".
1. Господарські товариства.
1.1. Визначення господарських товариств. Засновники та учасники товариства.
Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи,
організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Товариства є юридичними особами. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих
немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді від свого імені.
Придбання господарським товариством часток (акцій), активів інших господарських товариств має здійснюватися з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.
Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.
1.2. Установчі документи товариства. Державна реєстрація.
Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.