Сторінка
2

Приватизація—як форма реорганізації. Методи приватизації, законодавче регулювання та стан приватизації в Україні. Основні напрямки реструктуризації організаційних структур на підприємствах

Низка підприємств та інших об'єктів, які мають загаль­нодержавне значення, приватизації не підлягають. У зако­нодавчо затвердженому переліку таких об'єктів — підпри­ємства з виго-товлення та ремонту всіх видів зброї, з виробництва вибухових і сильнодійних речовин, нарко­тичних, бактеріологічних, психотропних, отруйних засобів, підприємства авіаційної промисло-вості, електростанції, підприємства з виробництва спирту, лікеро-горілчаних виробів, соляної промисловості та деякі інші об'єкти.

Згідно з Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств", право на участь у приватизації і придбання державної власності мають:

• фізичні особи — громадяни України, іноземні грома­дяни, особи без громадянства;

• юридичні особи — резиденти (зокрема й підприємства з іноземними інвестиціями),

нерезиденти.

Не можуть бути покупцями державного майна юри­дичні особи, у яких частка державної влас-ності перевищує 25 відсотків, а також підприємства комунальної власності.

Продаж на аукціоні полягає в переданні права власності покупцеві, який запропонував у ході торгів найвищу ціну. Проведення аукціону передбачає наявність декількох заяв від юри-дичних або фізичних осіб — покупців, які мають намір придбати об'єкт. Крім підприємств — цілісних май­нових комплексів, у такий спосіб можуть приватизуватися об'єкти незавершеного будівництва, майно ліквідованих підприємств, підприємств-банкрутів, пакети акцій дер­жавних відкритих акціонерних товариств, які залишилися нереалізованими після їх приватизації, част-ки (паї, акції), що належать державі у майні суб'єкта підприємницької діяльності зі змішаною формою власності, а також деякі інші об'єкти державної власності.

Організовує продаж об'єктів приватизації на аукціоні орган приватизації або уповноваже-на ним юридична особа. Для участі в аукціоні зацікавлені юридичні (в тому числі нерезиденти) та фізичні особи (в тому числі іноземні громадяни, особи без громадянства) подають до органу приватизації заяву, сплачують реєстраційний внесок, а також грошову заставу в розмірі 10 від-сотків первісної ціни продажу об'єкта. Власником об'єкта стає той покупець, який у ході аукці-ону запропонував найбільшу ціну. Якщо під час аукціону ніхто з учасників не висловив бажан-ня придбати об'єкт за оголошеною первісною ціною, ціна об'єкта знижується, але не більш як на 10 відсотків. Якщо після зниження ціни об'єкт не вдалося продати, торги припиняються. Усім учасникам аукціону, які не стали переможцями, внесені заставні кошти (10 відсотків ого-ло­шеної ціни) повертаються, а покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, вони зараховують-ся при остаточному розрахунку.

Продаж за конкурсом полягає в переданні права влас­ності покупцеві, який запропонував найкращі умови по­дальшої експлуатації об'єкта або за рівних умов — най­вищу ціну. Як і про-даж на аукціоні, продаж за конкурсом може здійснюватися за наявності не менш як двох покуп­ців. У конкурсі беруть участь юридичні та фізичні особи (подання заяв, сплата реєстраційного внеску, грошова застава — на тих самих умовах, що й при проведенні аукціо­нів), зокрема й не-резиденти. Відбір покупців здійснює конкурсна комісія. Вона ж визначає початкову ціну про­да-жу. Остаточна ціна не може бути нижчою за 50 відсотків початкової. Переможець конкурсу ви-значається за тим, наскільки його програма враховує необхідність технічного переоснащення виробництва, впровадження прогресив­них технологій, збереження і зростання кількості робо-чих місць, створення сприятливих умов праці та ін.

Конкурс здійснюється у два етапи. На першому етапі оголошується попередній перемо-жець, а інформація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець оголо-шується остаточним переможцем. За наявності інших про­позицій проводиться додаткове засі-дання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників кон­курсу та визначає остаточного переможця.

Викуп як спосіб приватизації підприємств — цілісних майнових комплексів — застосову-ється лише стосовно об'єктів, первісна вартість основних засобів яких не перевищує законодав-чо встановленого максимуму, які не є підприємствами-монополістами, не належать до ВПК і в процесі приватизації яких не залучається іноземний капітал. Викуп передбачає наявність лише одного покупця об'єкта, що приватизується. Ним може бути юридична чи фізична особа, які, згідно з чинним законодавством, мо­жуть виступати як покупці.

Викуп застосовується щодо:

• підприємств, включених у перелік об'єктів, що підляга­ють приватизації у такий спосіб;

• об'єктів малої приватизації, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

Право на викуп майна державного підприємства, зда­ного свого часу в оренду, має орендар, якщо він за згодою з орендодавцем здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендова-ного майна вартістю не менш як 25 відсотків від залишкової вартості цього майна. Якщо прий-нято рішення про приватизацію таких підприємств і немає згоди орендаря на викуп, державний орган привати­зації може запропонувати такий об'єкт для продажу на конкурентних засадах (на аукціоні, за конкурсом), при­чому договір оренди зберігає свою силу для нового власника.

Після прийняття рішення про приватизацію об'єкта через викуп орган приватизації ство-рює комісію з оцінки вартості його майна. Договір купівлі-продажу об'єкта, а також акт переда-чі майна укладають між собою державний орган приватизації і покупець. Цей договір містить дані про вартість об'єкта, ціну продажу, умови внесення пла­тежів на рахунок державного орга-ну приватизації у банку; він юридично засвідчує перехід права власності від дер­жави до покуп-ця. З метою здійснення подальшої госпо­дарської діяльності новий власник визначає організа-цій­но-правову форму згідно з чинним законодавством і у визначений договором купівлі-прода-жу термін створює і реєструє новий суб'єкт підприємницької діяльності.