Сторінка
5
Правочини класифікують за різними підставами і відповідно виокремлюють такі їх види.
Відповідно до форми укладення, як уже зазначалося, правочини бувають усні, прості письмові та письмові нотаріальні. . Залежно від кількості осіб, які повинні виявити свою волю в пра-вочині (волевиявлення яких достатньо) для того, щоб він був дійсним, розрізняють правочини: односторонні — це дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (складання заповіту, прийняття спадщини, відмова рід спадщини, видача довіреності, оголошення конкурсу); двосторонні — необхідна воля (участь) хоча б двох осіб, погоджена дія двох сторін (різноманітні договори: купівлі-продажу, дарування, позички, оренди тощо); багатосторонні — необхідна участь трьох і більше сторін (різноманітні багатосторонні договори, наприклад про спільну діяльність).
Залежно від того, чи мають обидві сторони обов'язок надавати зустрічне матеріальне задоволення, чи тільки одна з них: оплатні (купівля-продаж, поставка, майновий найм, підряд) та безоплатні (дарування, безоплатне користування майном). Деякі правочини можуть бути або сплатними або безоплатними — як погоджують це між собою сторони (договір доручення).
Правочини є строкові (в них визначається момент виникнення та припинення прав і обов'язків або ж хоча б один з них), та безстрокові (не визначається ні початок дії, ні припинення). Як правило, такі правочини вступають у дію негайно і припиняються внаслідок повного виконання, наприклад, негайного (договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі або на вимогу однієї із сторін). V У деяких випадках виникнення чи припинення прав та обов'язків у сторони за правочином пов'язується з настанням певної події. Якщо в момент вчинення правочину про подію не можна з достовірністю стверджувати, що вона обов'язково настане, то правочин вважається укладеним під умовою—умовний правочин.
Відповідно до мети, з якою укладається правочин, розрізняють каузальні— в яких визначена мета їх вчинення (видача розписки, а також більшість угод: міна, комісія, схов); абстрактні — в яких не визначається мета їх вчинення (видача векселя). Залежно від моменту, з якого правочини вважаються дійсними, їх поділяють на консенсуальні — є дійсними з моменту досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах (такими є умови, без яких не може існувати правочин даного виду: наприклад, договори по відчуженню майна не можуть укладатися без погодження предмету та вартості або ціни). Як тільки сторони досягли згоди по всіх цих умовах, правочин є дійсним і у сторін виникають права і обов'язки: купівля-продаж, поставка, оренда; реальні — є дійсними не відразу після досягнення сторонами згоди, а після вчинення фактичної дії— передачі майна (дарування, позика, схов).
Задача. Трест “Промваентиляція” звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з замовника: Інституту теплоенергетики – 115000 грн. за роботу про влаштуванні вентиляції в лабораторії корпусу, виконані і передані замовнику по акту. Заперечуючи проти позову, інститут пояснив, що він відмовляється оплачувати, оскільки: підрахунок не виконав додаткових робіт по облаштуванню повітряного фільтру в лабораторії № 7, необхідність в якому була виявлена державною приймальною комісією при здачі об’єкта; у виконанні підрядником роботах виявлений ряд недоробок та дефектів і інституту вважає, що до їх усунення проводити розрахунки за виконані роботи передчасно.
Визначте правомірність заперечень замовником? Як варто вирішити дане спірне питання?
Дане спірне питання слід вирішувати користуючись Цивільним і Господарським Кодексом України від 16 січня 2003р. і умовами договору.
Згідно ст.318 Цивільного Кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника)побудувати і здати замовнику у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію.
Згідно ст.321 Господ. К.України вартість робіт за договором підряду визначається складання кошторису. Замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк.
Отже, заперечення замовника є правомірним тому, що згідно ст.321 Г.К. замовник зобов'язаний розрахуватися після остаточної здачі об'єкта. Оскільки при здачі об'єкта було виявлено ряд недоліків та дефектів то замовник здійснить оплату тільки після усунення їх. Згідно ст.322ГК України недоліки виявлені при прийнятті робіт підрядчик зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, яка передбачена договором.
Згідно ст.322ГК України давність для вимог, що випливають з незалежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво визначається з дня прийняття роботи замовником і становить один рік щодо недоліків некапітальних конструкцій.