Сторінка
2

Молочна кислота, пробіотики та консервування кормів сучасними методами

Органічні кислоти, наприклад, молочна, є досить перспективною альтернативою антибіотикам у годівлі тварин. Вони являють собою натуральні компоненти рослинної і тваринної тканини, які широко використовують як кормові добавки. Крім того, вони виробляються в процесі мікробної ферментації вуглеводів у кишківнику тварин. Підкислення раціону органічними кислотами та їхніми солями використовують для консервації кормів. У разі їхнього застосування спостерігався ефект стимуляції росту в свиней та птиці. Але, оскільки такі консерванти можуть дозволити собі не всі категорії господарств, цей спосіб не набув широкого застосування. Внесення бактеріальних заквасок молочнокислих бактерій дає можливість отримати максимум прибутку за найменших витрат на них завдяки наявності в готовому кормі органічних кислот, насамперед молочної.

Молочна кислота — натуральний та високоефективний, абсолютно безпечний засіб. У ветеринарії її застосовують як препарат широкого спектру дії. Найчастіше молочну кислоту використовують як протибродильний засіб для передшлунку жуйних та шлунку коней; у вигляді аерозолів — для дезінфекції повітря, обладнання й інвентарю на тваринницьких і птахокомплексах, а в комплексі з такою речовиною, як йодтриетиленгліколь, — для профілактики захворювань органів дихання в телят та респіраторних інфекцій у курчат. За дотримання дози й правил застосування молочна кислота не спричиняє побічної дії на тварин та птицю, і продукцію від них можна використовувати без будь-яких обмежень. Ця речовина має досить низьку токсичність. Молочна кислота не шкідлива навіть у дозах, які у вісім разів перевищують рекомендовані.

Молочна кислота утворюється внаслідок збродження вуглеводовмісної сировини молочнокислими бактеріями. Це сироподібна безколірна чи злегка жовтувата рідина, кисла на смак, із слабким специфічним запахом. У разі внутрішнього застосування молочна кислота діє як протибродильний, антисептичний і подразнювальний засоби; сприяє розслабленню шлункових та кишкових сфінктерів, покращує перистальтику кишківника, запобігаючи таким чином тимпанії та метеоризму. Крім того, пригнічує ріст та розвиток умовно патогенної і гнилісної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, завдяки чому в організмі знижується утворення токсичних продуктів розпаду органічних речовин (індол, скатол, кадаверин, путресцин тощо). Відомо також, що молочна кислота поліпшує обмінні процеси, збуджує діяльність травних залоз та підвищує статеву активність. У ветеринарії препарати молочної кислоти застосовують для лікування ентеритів, гастритів, тимпанії, метеоризму, гострого розширення шлунка ВРХ, трихомонозу, шкірних захворювань. У птахівництві, за введення в раціон молочної кислоти, можна досягти підвищення середньодобового приросту бройлерів, яйценосності несучок, виводимості курчат та міцності шкаралупи.

Завдяки своїм хімічним властивостям молочна кислота запобігає процесам псування кормів на відкритих ділянках, знижуючи бактеріальну забрудненість; не впливає негативно на органолептичні показники продукту в процесі зберігання, а навпаки, покращує їх. Молочна кислота — природний метаболіт обміну речовин. Виконавши всі свої вкрай потрібні для живого організму функції, вона безслідно асимілюється й теж дає додаткову енергію. Завдячуючи цим властивостям, вона є засобом, який найчастіше застосовують у тваринництві та птахівництві. Вже понад півстоліття для консервування й зберігання заготовлених кормів до їхнього складу вводять бактеріальні закваски, які продукують молочну кислоту. Саме тому в кормах практично повністю знищуються кампілобактерії, бактерії роду Сальмонела та Псевдомона, зменшується навантаження на імунну систему й стабілізується діяльність травлення тварин, що, своєю чергою, сприяє підвищенню їхньої продуктивності.

Усі перелічені вище якості можна з упевненістю зарахувати до властивостей молочнокислих бактерій. Адже вони, за суттю, і є тими натуральними стимуляторами росту — пробіотиками — корисними живими мікроорганізмами, основними складовими нормофлори здорового тваринного організму, що призначені для корекції мікрофлори травного тракту. Найчастіше — це біфідо- або лактобактерії. Пробіотики вступають у антагоністичні “стосунки” зі шкідливою мікрофлорою, породжуючи тим самим сприятливі метаболічні зміни в травному тракті: краще засвоюються поживні речовини корму, підвищується опірність (резистентність) організму. На відміну від антибіотиків, тривале застосування бактеріальних препаратів не знижує їхньої ефективності.

В усіх теплокровних тварин є мікробні популяції, котрі заселяють травний тракт незабаром після народження. І лише штами Lactobacillus мають здатність виробляти велику кількість молочної кислоти з простих вуглеводів та можуть існувати за високої кислотності, яка створює бар’єр для патогенних мікроорганізмів.

Отже, застосовуючи біологічні консерванти — закваски лактобацил для заготівлі соковитих кормів, відходів рослинництва, вологого та подрібненого зерна, господарства мають потрійну вигоду. По-перше, заготовлені корми краще та довше зберігаються, не псуються; за хімічним складом вони нагадують свіжу сировину; мають приємний запах. По-друге, такі корми тварини поїдають охочіше, вони збуджують апетит, стимулюють краще виділення травних соків в організмі. І, нарешті, по-третє, споживаючи корми, заготовлені із молочнокислими заквасками, тварини, можна сказати, заселяють травний тракт пробіотиками, а це, своєю чергою, сприяє поліпшенню процесів травлення, підвищенню рівня засвоюваності поживних речовин, збільшенню продуктивності та збереженості поголів’я.

Чи ж не це потрібно нині кожному тваринницькому підприємству для досягнення високих показників?