Сторінка
2

“Макаронна” культура

У Казахстані для вирощування дуруму придатні Кустанайська й Акмолінська області та Північний Казахстан (так як і території РФ, що прилягають до Північного Казахстану з заходу та сходу). Однак у Казахстані зменшення попиту на тверді сорти пшениці спричинило скорочення площ під дурумом. Якщо на початку 90-х цією культурою засівали два млн га, то з 2000 року — 100 тис. га (1% площ під усією пшеницею), з яких збирають 100 тис. т зерна. Розширення посівів у найближчому майбутньому не очікується.

Австралія виробляє 400 тис. т дуруму за рік, основні обсяги експортує, оскільки бракує внутрішнього попиту. Що стосується Аргентини, то там селяни орієнтуються на прибутковіше виробництво (соняшник, соя) — виробництво дуруму не “дотягує” до 200 тис. т.

Тверда пшениця цінніша за якістю зерна, що, до того ж, майже не осипається, менше уражується хворобами (іржа, борошниста роса, летюча сажка тощо) та шкідниками (гесенська муха й ін.), стійкіша до вилягання. На родючих грунтах за високої агротехніки дає вищі й стабільніші врожаї порівняно з м’якою пшеницею. Проте на землях із середньою родючістю поступається врожаям м’якої пшениці, що є однією з основних причин непопулярності дуруму в Україні та й інших країнах, де цю культуру могли б вирощувати (або наростити виробництво) в умовах, коли внутрішній попит на тверду пшеницю не сформовано.

В Україні, так само як і в інших країнах СНД, макаронну продукцію виробляють переважно з борошна м’якої пшениці й лише невеликі обсяги — із крупки м’якої твердозерної пшениці з високою склоподібністю.

Довідка. У 2005/06 МР (липень-червень), за даними оперативної статистики, в Україні було вироблено 98,9 тис. т макаронних виробів, що на 3% перевищує показник 2004/05 МР. Залишки готової продукції на підприємствах станом на кінець червня нинішнього року, згідно з даними “АПК-Інформ”, становили 4,5 тис. т.

Навіть у Росії, де вирощують певні обсяги дуруму (хоча й досить низької якості), використовують зерно цієї культури не найкращим чином — дефіцит сировини обумовлює високу вартість, і переробники, в гонитві за зниженням операційних витрат, досить часто нехтують очищенням. Вихід крупки при цьому збільшується, проте зростає зольність (вміст висівок), що позначається на забарвленні й зумовлює велику кількість темних цяточок на поверхні макаронних виробів.

В Україні дурум практично не вирощують, та й не імпортують. Отже, майже вся вітчизняна продукція, що потрапляє на прилавки магазинів під назвою “макаронні вироби”, навіть вироблена на сучасному обладнанні та за сучасними технологіями (тобто має відмінний вигляд), в розумінні, скажімо, француза чи італійця — лише борошняний виріб, схожий на макарони. До речі, розхожа думка про те, що від макаронів повнішають, безпосередньо пов’язана саме із тим, яку сировину використовуємо для їхнього виготовлення.