Сторінка
1
Західною Європою крокує вірус губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Нині ця хвороба діагностована у Великій Британії, Iрландії, Франції, Німеччині, Нідерландах, Iталії, Iспанії тощо. На сьогодні в Україні не зареєстровано випадків цього захворювання, але загроза “порушення” нашого державного кордону існує, і вона вельми непокоїть вітчизняну громадськість. Коротка історична довідка Навесні 1996 року в Англії помер пацієнт, симптоми захворювання якого вказували на губчасту хворобу мозку (енцефалопатію), що є надзвичайно рідкісною. Найбільш відома її жертва — балетмейстер Джордж Баланчин (George Balanchine). Але в 1996 році смерть людини від енцефалопатії збіглася в часі з масовим падежем великої рогатої худоби від схожої хвороби. У тому ж 1996 році в Англії було виявлено вже 21 випадок такого захворювання та було доведено, що люди заразились, поївши яловичини. На імпорт англійської яловичини наклали заборону у більшості країн світу. В самій Великобританії стада, де були помічені інфіковані корови, знищили. Однак було пізно. Епізоотія (епідемія серед тварин) коров’ячого сказу з Англії вихлюпнулася та почала розповсюджуватися по Європі. На теперішній момент заражені корівки виявлені у Франції, Бельгії, Данії, Голландії, Німеччині, Швейцарії, Ліхтенштейні, Іспанії, Португалії та на Азорських островах. За деякими даними, заражені тварини зафіксовані у Польщі. Епізоотія поширюється з Заходу на Схід і вже досягла України. Жертвами коров’ячого сказу в європейських країнах вже стали близько сотні чоловік, ще кілька, ймовірно, помруть найближчим часом. На кінець 2000 року випадки інфікування людей коров’ячим сказом зафіксовані в Ірландії, Бельгії, Португалії, Франції, Швейцарії. Прогноз епідеміологів, що найближчими роками симптоми губчастої енцефалопатії проявляться у декількох десятків тисяч людей у різних країнах світу, підтверджується. У жовтні 2000 року від симптомів, схожих на губчасту енцефалопатію, помер 28-річний чоловік у Мурманську. Розвиток міжнародної торгівлі зіграв нині з європейцями злий жарт: захворювання, що вразило худобу у Британії, поширилося майже по всьому континенту. Тим часом на самміті ЄС у Ніцці канцлер ФРН Герхард Шредер висловив упевненість, що Європа введе постійну заборону на використання в кормах м’ясо-кісткового борошна, в якому, як вважають, і зберігається збудник губчастої енцефалопатії, який потім потрапляє з кормом до здорових тварин. Поки ж термін дії проголошеної заборони обмежується шістьма місяцями. А тим часом у Берліні посилюється опозиція запланованому забою чотирьохсот тисяч голів великої рогатої худоби з метою розвантаження ринку. Поборники охорони природи у місті Гютерсло подали заяву у берлінську прокуратуру на ім`я міністра сільського господарства та захисту прав споживачів Ренати Кюнаст. У заяві підкреслюється, що тварин неприпустимо вбивати з “ринкових міркувань”. Аналогічну заяву планує подати і Німецьке товариство охорони тварин. Між тим, Кюнаст відмовилась від програми забою телят у зв’язку з небезпекою сказу. Міністр вказала, що замість цього вона має намір зробити ставку на скорочення виробництва яловичини та структурну перебудову сільського господарства. Багато простору для спекуляцій Як виникає епідемія коров’ячого сказу? Як переноситься збудник? З середини 80-х років у всьому світі на коров’ячий сказ захворіло понад 180 тис. голів худоби. Щодня повідомляють про нові випадки. Дискутуються численні теорії виникнення та поширення інфекції. Та у багатьох країнах Європи вже давно притримуються однієї теорії, а саме: Теорія пріонів Багато іменитих науковців сходяться на думці, що губчасту енцефалопатію викликають патологічно змінені пріони. Пріоно-протеїни — це білкові частки, які зустрічаються у нервових тканинах та мозку людини та ссавців. Схожі білки-пріони викликають хворобу Альцгеймера (тільки вона не передається інфекційним шляхом). Американський медик з Каліфорнійського університету Стенлі Б. Прузінер встановив, що пріоно-протеїни (PrPc) можуть змінювати свою зовнішню форму, внаслідок чого утворюються інфекційні спотворені форми (PrPsc). Інфекційні білкові пріони змушують сусідні пріони також змінити свою форму. Таким чином виникає ланцюгова реакція. У 1997 році відкриття Стенлі Прузінера оцінили Нобелівською премією. На відміну від здорових пріонів, хвороботворні форми з організму не виводяться, а нагромаджуються у нервових тканинах. Через це нервові клітини відмирають, тканини мозку набувають губчастоподібної пористої структури, що неминуче веде до їх розкладу. Що штовхає пріоно-протеїни змінювати свою форму та яким чином інфекційні форми потрапляють у мозок, досі не відомо. Інфіковане тваринне борошно У 80-х роках на молочно-тваринницьких господарствах Великобританії активно використовувалось м’ясо-кісткове борошно як додаток до концкормів. Британські науковці спочатку припускали, що тварини інфікувалися губчастою енцефалопатією через збудники овечої епідемії скрепі, які містилися в борошні. Ще у XVIII столітті англійських овець уразила дивна хвороба, яка дістала назву “скрепі” (від англ. to scrape = шкребтися, тертися). Хворі вівці буквально зішкрябували з себе всю вовну і гинули. Овеча скрепі, канібальська куру та хвороба Кройцфельдта-Якоба мають однакову етіологію. Усі вони отримали загальну назву — “губчаста енцефалопатія мозку” (тканина головного мозку стає схожою на губку з поролону). Між тим, припущення про трансформацію скрепі в результаті міграції на велику рогату худобу нині піддається значному сумніву. Дослідження британських ветеринарів довели, що між тридцятьма різними збудниками скрепі та одним єдиним збудником губчастої енцефалопатії прямої залежності немає. Нова теорія говорить про те, що одиничні випадки сказу у ВРХ і раніше мали місце. Однак, врешті-решт, переробка окремих хворих на енцефалопатію тварин на тваринне борошно та згодовування зараженого борошна призвели до швидкого розповсюдження хвороби. “Це могло б трапитись у багатьох країнах, можливо, англійцям просто-напросто не пощастило, що їх це торкнулося перших”, — вважає англійський експ
1 2