Сторінка
2

Мікробіологічні препарати: історія та сучасність

Потрібно зазначити, що на сьогодні в світі зацікавленість у засобах захисту рослин, які виробляють на основі біотехнологічних процесів, значно зросла. Традиційно висока частка в цьому асортименті належить біоінсектицидам. У більшості країн фундаментальні та прикладні проблеми біометоду вирішують на рівні національних програм. Рівень біологізації рослинництва коливається від 1,5–2% (США) до 9–10 (Швеція), але в середньому щороку збільшується на 4–5%. У Німеччині, Великій Британії, Швеції на значних площах сільськогосподарських угідь реалізовано ідею повної відмови від застосування засобів хімізації сільського господарства на основі впровадження принципів біологізації землеробства для виробництва гарантовано екологічно чистої продукції рослинництва й тваринництва. Асортимент біопрепаратів дуже широкий. Так, наведемо лише основні, найвідоміші, препарати: Дипел, Біоград, Біотрол (США), Бактоспеїн (Франція), Біоспор 2802 (Німеччина), Туринжин (Румунія), Бактуцид, Екзобак (Італія), Бацилін (Польща), Ентеробактерин, Дендробацилін, Бітоксибацилін, БІЛ, Гомелін, Лепідоцид, Бактокуліцид (Росія, країни СНД).

У 70—80-ті роки минулого століття, завдяки широкомасштабним цілеспрямованим дослідженням, у колишньому СРСР вдалося створити мережу біолабораторій і біофабрик, зокрема в Україні їх налічувалося близько 300. Нині ця кількість скоротилася до 100, але й ті, що залишилися, виробляють переважно ентомофагів. Ситуація з виробництвом та застосуванням мікробіологічних препаратів у нашій країні доволі складна — постійну реєстрацію має лише кілька препаратів. Таких широковідомих промислових препаратів, як Бітоксибацилін, Лепідоцид, Дендробацилін, в Україні не виробляють, і надходять вони в незначній кількості з Росії та Казахстану. Більшість вітчизняних препаратів дотепер не мають поширення через брак реєстрації. Та, попри все, попит на цю продукцію постійно зростає, так само як кількість препаратів, дозволених до застосування.

В Україні зареєстровано близько десяти біопрепаратів, а саме:

n фунгіцид Агат-25 К, т.п. (інактивовані бактерії Pseudomonas aureofaciens Н 16 — 2%, біологічно активні речовини культуральної рідини — 38%);

- інсектицид Актофіт, 0,2% к.е. (аверсектин);

- поліфункціональний препарат Азотофіт, к.с. (суспензія несимбіотичних вільноживучих азотфіксуючих бактерій Azotobacter crhoococcum), препарат є протруйником насіння, оскільки має чітко виражену фунгіцидну дію та частково замінює азотні добрива;

- Бактофіл марки А, р. (Azopirilus brasilense, Azotobacter vinelandi, Bacillus megaterium, Bacillus polymyxa, Pseudomonas fluorescens, Streptomyces albus — 3x108 клітин/мл);

- Бактофіл марки Б, р. (Azospirilum lipoferum, Azotobacter vinelandi, Bacillus megaterium, Bacillus circulans, Bacillus subtilis, Pseudomonas fluorescens, Micrococcus roseus — 3x108 клітин/мл);

- інсектицид Вірін-НШ, р. (поліедри вірусу ядерного поліедрозу непарного шовкопряда, 0,5%);

- інсектицид Вірін Діпріон, р. (поліедри вірусу ядерного поліедрозу рудого соснового пильщика, 0,5%);

- інсектицид Вірін-ЗСП, р. (поліедри вірусу ядерного поліедрозу звичайного соснового пильщика, 0,5%);

- фунгіцид Сімтес, в.р. (лужний екстракт плодових тіл афілофоральних грибів і соку борщовика Сосновського та ВАС, ТУ У30721813-001-2001);

- фунгіцид Фітоцид (суміш живих клітин і спор Bacillus subtilis).

Багато це чи мало, і чи достатньо? Проведемо невеличкий аналіз. Візьмемо кількість зареєстрованих препаратів за різні періоди. Результати — доволі показові (рис.1). У 2001 році тимчасову реєстрацію мали лише п’ять продуктів, а саме: Вірін-Діпріон, р., Вірін-ЗСП, 0,3–0,5% р., Вірін-НШ, 0,3–0,5% р., Клепс, п. (бактерії Klebsiella oxytoca BH-13, титр 1012 куо/г, та Bacillus mucilaginosus B-4901 титр 106-8 куо/г) та Фітоверм, 0,2% к.е. (аверсектин). Майже всі вони (крім Клепсу) мали експериментальну реєстрацію.

Станом на 2003 рік ситуація змінилася, але зміни ці стосувалися лише асортименту біопрепаратів, кількість залишилася незмінною — п’ять препаратів. Усі вони були зареєстровані тимчасово. На той період дозволені для використання біопрепарати представляли Агат 25К, т.п. (Pseudomonas aureofaciens Н 16), Актофіт, 0,2% к.е. (аналог Фітоверму), Клепс, п., Мікосан (марок Н та В), 3% в.р.к. (лужний екстракт афілофорального гриба Fomas fomentanus, хітозан) і препарат Сімтес, в.р. (лужний екстракт плодових тіл афілофоральних грибів і соку борщовика Сосновського та ВАС).

У 2004 році кількість зареєстрованих біопрепаратів вдвічі зросла. На ринок виходять (щоправда, з експериментальною реєстрацією) продукти Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН — Альбобактерин та Поліміксобактерин (для бактеризації насіння цукрових буряків, діюча речовина, відповідно, — фосформобілізуючі бактерії Achromobacter album BНДІСГМ В-322 Д, 5 млрд клітин/мл та Bacillus polymyxa BНДІСГМ В-324 Д, 5 млрд клітин/мл). Цікаво, що ці два продукти з’являються одночасно в чотирьох препаративних формах: гелева, рідка, вермикулітна та суха. Тоді експериментальну реєстрацію отримали Бактофіт, з.п. (живі бактеріальні клітини Bacillus subtilis штаму ИПМ-215 та антибіотик Бацифіт), Бактофіт марок А і Б, р. (комплекс бактерій), Мікофунгіцид (Триходермін), п. (міцелій і хламідоспори гриба Trichoderma viride штаму 16 ЦКМ F-59М), а також відомий ще за часів Радянського Союзу бренд Лепідоцид, р (Bacillus thuringiensis var. kurstaki (3-й серотип) штам Z-52). На жаль, ані Триходермін, ані Лепідоцид не утримали своїх позицій, і на сьогодні цих двох препаратів, що чудово зарекомендували себе у виробництві, немає в “Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.