Сторінка
2

Вирощування буряків

За переважання кореневищного типу забур’янення для знищення вегетативних органів пирію повзучого після збирання зернових попередників проводять два дискування на глибину 12–15 см дисковими боронами у поперечних напрямках або під кутом 30–40° один до одного, а після появи сходів пирію проводять глибоку культурну ярусну оранку. Пирій можна ефективно знищувати під час зяблевого обробітку грунту за допомогою методу виснаження кореневищ. При цьому після двох дискувань проводять плоскорізний обробіток, а потім ще кілька разів на глибину 12–15 см після появи чергової хвилі сходів.

Для знищення інших бур’янів, зокрема коренепаросткових, шкідників і збудників хвороб одразу ж після збирання зернових культур також проводять післяжнивне лущіння стерні. Перше —дисковими лущильниками, а через 10–12 днів — лемішними або застосовують плоскорізні знаряддя. З появою нових сходів бур’янів поле культивують або застосовують дискові лущильники.

Оранку в такому разі проводять пізно восени. У разі підвищеної засміченості поля кореневищними та коренепаростковими бур’янами (пирій, осоти) в серпні-вересні окремі вогнища, а за потреби й усе поле обробляють відповідними гербіцидами (Раундап та його аналоги на основі ізопропіламінної солі гліфосату).

На кислих грунтах перед лущінням стерні вносять вапняні добрива, що обмежує ураження рослин збудниками коренеїду та іншими.

Перед глибокою оранкою вносять органічні та мінеральні добрива в нормах і співвідношеннях елементів живлення, рекомендованих для зони.

Нестача азоту спричинює пожовтіння листків, хлороз, а його надлишок — підсилює розвиток збудників коренеїда, ризоманії, церкоспорозу. Нестача фосфору призводить до побуріння листків, калію — до некрозів їх країв. У разі загрози масового розвитку пероноспорозу й церкоспорозу доцільно на фоні оптимального внесення азоту збільшити на 10% норми внесення фосфору й калію.

На буряковому полі восени. Перед збиранням урожаю всі бурякові поля треба обстежити на залягання шкідників (довгоносиків, совок, мінуючих мух, кореневої бурякової попелиці, бурякової нематоди, бурякової мінуючої молі), а також на ураженість коренеплодів гнилями, паршею, ризоманією, пероноспорозом, а листя — вірусними хворобами, церкоспорозом, іржею. Крім того, у вересні обстежують місця зимівлі блішок, щитоносок та інших шкідників.

На майбутньому буряковому полі визначають величину засміченості поверхневого шару (0–5 см) насінням бур’янів, включаючи при цьому засмічення, яке можливе за внесення органічних добрив.

Період збирання врожаю та його зберігання. Під час збирання врожаю цукрових буряків і в період зберігання коренеплодів слід оберігати їх від надмірного травмування, підв’ялення, підмороження, що призводить до загнивання в кагатах. Коренеплоди, підв’ялені та пошкоджені шкідниками (кореневою попелицею, буряковою нематодою тощо), потрібно здавати на негайну переробку, бо вони не зберігаються.

Задля обмеження чисельності шкідників, патогенів хвороб і бур’янів поле ретельно очищають від рослинних решток і проводять глибоку оранку плугом із передплужником, що забезпечує глибоке загортання шкідливих організмів у борозну та їх загибель.

У зимовий період. Найефективніший, найекономічніший і технологічніший метод захисту рослин від шкідників і збудників хвороб — використання стійких сортів і гібридів.

У практиці вітчизняного буряківництва є сорти та гібриди, що мають підвищену стійкість проти шкідників і хвороб. Проти бурякової нематоди — Білоцерківський однонасінний 45, Ювілейний; проти пероноспорозу — Ялтушківський однонасінний 64, Білоцерківський ЧС 51, Білоцерківський ЧС 57, Київський ЧС 62; проти церкоспорозу — Київський ЧС 62, Верхнянський ЧС 63, Білоцерківський ЧС 32, Білоцерківський ЧС 57, Іванівський ЧС 33, Слов’янський ЧС 94; проти борошнистої роси — Ялтушківський однонасінний 30, Український ЧС 70, Слов’янський ЧС 94; проти кагатної гнилі — Іванівський ЧС 33.

Вирощування стійких сортів і гібридів знижує захворюваність посівів на 30–50%, а в разі епіфітотійного розвитку збудників хвороб сприяє вищій ефективності фунгіцидів.

Отже, враховуючи зональні особливості поширеності тих чи інших хвороб, замовляйте насіння, яке є найдоцільнішим для умов вашого господарства. Є ще одна особливість відбору насіння — вибір інсектицидного протруйника. Оскільки останніми роками зафіксовано значне зниження ефективності карбофуранової групи протруйників (Адіфур, Карбосан, Фурадан, Хінофур) проти звичайного бурякового та інших видів довгоносиків, то краще замовляти насіння, оброблене іншими інсектицидними протруйниками, що дасть змогу зменшити пошкодження сходів шкідниками та зберегти потрібну густоту рослин.

Взимку стежать за зберіганням маточних коренеплодів у кагатах. При цьому регулюють температуру в межах 1 .3°С за допомогою продух або додаткового вкривання, за потреби видаляють гнізда кагатної гнилі.

Промивають зразки грунту, відібрані для аналізу восени, та пророщують насіння й встановлюють ступінь забур’яненості полів.

Ретельно готують техніку для захисту бурякових плантацій від шкідливих організмів. Складають план диференційованої системи захисту від шкідливих організмів на кожному буряковому полі залежно від ступеня загрози згідно з прогнозом і врахуванням передпопередника.

Дотримання цих та інших правил посприяють підвищенню врожайності солодких коренеплодів і рентабельності виробництва.