Сторінка
2
стини i висаджують. Важлива перевага вегетативного способу розмноження кропиви порiвняно з насiнним полягає у швидкому ростi рослин, iнтенсивному наростаннi маси пiсля висаджування i можливостi проведення не менше двох укосiв маси вже в рiк закладання плантацiї. Висаджують частини кущiв за схемою 60 х 60 або 70 х 70 на глибину 6—8 см. Можна розмножувати кропиву i розсадним способом. Для цього ранньої весни насiння висiвають у парники з родючою землею. Рослини, якi досягли у висоту 10—15 см, висаджують за такою самою схемою, що й розмноження вiдрiзками. Культура потребує ретельного пiсляпосiвного догляду. Основну увагу в цей перiод слiд придiлити створенню оптимальних умов для розвитку рослин і знищення бур’янiв. У першi 35—40 днiв пiсля сiвби рослини кропиви ростуть дуже повiльно, тому у разi недотримання правил передпосiвної пiдготовки грунту бур’яни часто засмiчують i дуже пригнiчують посiви. З бур’янами слiд розпочинати боротьбу, щойно вони з’явилися. Перший мiжрядний обробiток проводять пiсля появи сходiв “маячної” культури. Головне — не дати бур’янам укоренитися. Друге розпушення проводять на 7—9 день пiсля першого, а наступнi — за потреби, тобто орiєнтуючися на появу сходiв бур’янiв, особливо пiсля дощу. Глибина першого розпушення — 5—6 см, другого — на 1—2 см бiльше. Проте глибокого розпушення мiжрядь робити не варто, аби не вивертати насiння бур’янiв, яке швидко проростає. Аби рослини кропиви пiд час мiжрядних обробiткiв менше присипались, робочi органи культиватора обладнують захисними щитками. Руйнування грунтової кiрки на поверхнi грунту здiйснюють ротаційними або кільчасто-шпоровими котками. Не можна застосовувати зубчастi борони, оскiльки вони, особливо на важких грунтах, одночасно з руйнуванням кiрки знищують молодi сходи кропиви. Для посилення ростових процесiв та iнтенсивного розвитку рослин кропиви пiсля другого мiжрядного обробiтку вносять азотнi добрива в нормi 45—60 кг/га. З господарського та економiчного погляду цiнним є те, що в наступнi роки кропива коноплевидна формує густий травостiй, iнтенсивно вiдростає та пригнiчує бур’яни, внаслiдок чого її посiви завжди чистi й зовсiм не потребують затрат на боротьбу з бур’янами. Добра забезпеченiсть грунту поживними речовинами сприяє високим i стiйким урожаям, ефективному використанню води, високiй стiйкостi рослин до негативних факторiв зовнiшнього середовища, пiдвищує якiсть корму. Рекомендується щорiчно вносити мiнеральнi добрива азоту в нормi 90—120, фосфору й калiю — по 60—90 кг/га. Азотнi добрива рацiональнiше вносити рiвними частинами: ранньої весни й пiсля укосiв, а фосфорно-калiйнi — восени, пiсля останнього укосу. Перiодично, через 3—4 роки, варто вносити добре перепрiлий гнiй з розрахунку 15—20 т/га. Цей захiд сприяє не лише пiдвищенню врожайностi, а й значно полiпшує водний та повiтряний режими. Травостiй кропиви коноплевидної використовують для заготiвлi рiзного роду кормiв. Hа трав’яне борошно та зелений корм травостiй кропиви найкраще використовувати у перiод бутонiзацiї — на початку цвiтiння. Для силосування травостiй скошують у фазi вiд початку до повного цвiтiння. Урожайнiсть, довголiття, зимостiйкiсть культури залежать вiд строку використання останнього укосу. Оптимальнi умови, що забезпечують високу продуктивнiсть в наступнi роки та високу зимостiйкiсть, створюються, якщо останнiй укiс перед входженням в зиму припадає на першу-другу декаду вересня. Iнтервал часу мiж останнiм перед зимiвлею та попереднiм укосами має становити 45—50 днiв. За таких умов у рослинах накопичується достатня кiлькiсть запасних поживних речовин i забезпечується успiшна перезимiвля культури. Урожайнiсть культури залежить i вiд висоти зрiзу. Hайвища врожайнiсть та iнтенсивнiсть вiдростання забезпечується, якщо висота зрiзу становить 8—10 см. Вирощування насiння Причиною недостатнього поширення посiвних площ культури є дефiцит насiння, мала кiлькiсть сортiв i насiнницьких господарств, якi спецiалiзуються на вирощуваннi цiєї культури. Технологiя вирощування насiння — нескладна, i всi господарства України мають усi можливостi виростити його i забезпечити потребу в ньому. Вона передбачає виконання тих самих заходiв, що й для вирощування на корм, проте деякi з них мають свої особливостi. Останнiми роками на сортодiльницях вирощують сорт Омська коноплевидна. Сорт здатний забезпечувати врожай 90—110 кг/га, яким за норми висiву 1,5—2 кг/га можна засiяти площу понад 50 га. До того ж, цей сорт формує високу продуктивнiсть зеленої маси (понад 900 ц/га) i зростає на одному мiсцi 20 i бiльше рокiв. Для вирощування насiння створюють насiннi дiлянки або використовують звичайнi кормовi посiви культури минулих рокiв. Hайвищу врожайнiсть насiння забезпечують дiлянки перших двох-трьох рокiв використання. Збирати насiння треба тiльки з першого укосу, бо другий забезпечує меншу врожайнiсть i воно часто не визрiває. Велике значення має i правильна сисітема удобрення, яка, порiвняно з вирощуванням культури на корм, має специфiчнi особливостi. Тут найважливiшу роль вiдiграють фосфорно-калiйнi добрива. Залежно вiд грунтiв їх вносять у нормi P60—90 K60—90. Високi норми азоту для внесення пiд насiнники не потрiбнi, щоб не спричинити iнтенсивного розвитку вегетативної маси i зменшення кiлькостi суцвiть, а отже, i врожайностi насiння. Збирають насiння у фазi воскової стиглостi зернозбиральними комбайнами на високому зрiзi (20—
Завантажити реферат